Мрії мають здатність здійснюватися

ВІД РЕДАКЦІЇ: Понад 10 років кафедрою моніторингу довкілля та природокористування екологічного факультету завідує доктор географічних наук Надія Василівна МАКСИМЕНКО.

Надія Василівна вважає себе щасливою людиною, адже її дитяча мрія здійснилася – вона стала географом. Дівчинка-школярка марила книжками про цілком реальних мандрівників і їхні захопливі подорожі. Найпам’ятнішою для неї стала повість про дослідження Далекого Сходу «Дерсу Узала. Крізь тайгу» Володимира Арсеньєва, після прочитання якої вона ніким, окрім географа, себе і не бачила.

–  У цій книжці настільки детально розказувалося про мандрівки в тайгових лісах, що мені як людині, яка виросла в Харкові, було настільки все це цікаво й дивовижно, що я з головою пірнула в цю пригоду,  – згадує Надія Василівна.

ЇЇ історія у стінах Каразінського розпочалася 1980 р., коли вона вступила на геолого-географічний факультет університету, який закінчила з відзнакою. На третьому курсі почала працювати в науково-дослідній лабораторії, де й залишилася після закінчення університету. На четвертому під час практики їй таки  вдалося побувати  на Далекому Сході в тих місцях, про які вона з таким захопленням читала в дитинстві.

…На початку 90-х рр. Надія Василівна зайнялася детальним дослідженням ландшафтів. На її рахунку чимало ландшафтних експедицій по  СРСР, Європі та Азії. Цей величезний багаж інформації сформував ландшафтознавчу тематику докторської дисертації – «Ландшафтно-екологічне планування в інвайронментальному менеджменті територій локального рівня організації довкілля», яку Н.В.Максименко блискуче захистила минулого року. При написанні докторської дисертації дуже важливим є колектив, в якому вона народжується. А він на екологічному факультеті надзвичайно дружний і працьовитий.

– Наш факультет – це загальний організм, а кожна кафедра є його невід’ємною частиною,  – говорить Н.В.Максименко. –  Ми разом займаємося науково-дослідною роботою, більшість проектів у нас також спільні. Мікроклімат факультету дуже важливий для успішної роботи кожної кафедри. Ця співпраця і взаєморозуміння дозволяють нам досягати більшого. Я виграла грант на стажування в Польщі протягом 4 місяців. Це був академічний Фонд Івана Виговського, який щорічно виділяє 10 премій українським вченим для проведення досліджень з певною кінцевою метою, тобто як правило це або для закінчення дисертаційного дослідження, або для написання монографії, підручника, книжки. І туди вчені подають свої заявки, які відбираються на конкурсній основі. Я потрапила у цю десятку. Ми подаємо заявки на міжнародні гранти постійно. Зараз у нас виконуються кілька проектів міжнародних грантів. Один з них – грант Міжнародного Вишеградського фонду, яким керую особисто я. Викладається дисципліна «Політичні та економічні аспекти збереження біорізноманіття в країнах Вишеградської групи» екологам 5 курсу. Грант ми отримали для розробки цього курсу разом з європейськими лекторами. Цього навчального року втретє до нас приїхали лектори.

Надії Василівні подобається завідувати кафедрою. Колектив  невеликий, однак це має свої переваги. Коли виникає якась ідея, колектив однодумців з легкістю її реалізовує. Наприклад, цього року  виникла ідея започаткувати на факультеті нову освітню програму – «Заповідна справа». Завдяки злагодженій праці всього колективу до початку нового навчального року освітня програма буде розроблена.

Надія Василівна – автор понад 340 публікацій, з них 45 підручників, навчальних посібників і навчально-методичних праць, 14 з яких мають гриф МОН України. Скільки ж було написано студентських наукових робіт під її керівництвом…До речі, бути науковим керівником зовсім не просто. Перш ніж дати студентові тему, потрібно сформувати наукову ідею, розробити план експерименту. А в екології правильно спланований і поставлений експеримент – це вже половина роботи.

– Під керівництвом Н.В. Максименко цього року я писав магістерську роботу. Зараз планую свою наукову працю в аспірантурі під керівництвом  Надії Василівни, – говорить  лаборант кафедри моніторингу довкілля та природокористування Владіслав ВОРОНІН. – Науковий керівник Н. В. Максименко високий професіонал, доброзичлива, однак водночас дуже вимоглива. Вона завжди готова допомогти підшефному,  порадити,  підтримати.

Викладає Надія Василівна з 1990 р. і сформувала чітке правило у роботі зі студентом: розуміти, що це рівноправний колега із своєю точкою зору… Весна у неї асоціюється із тюльпанами на дачі. Садові квіти стали її захопленням. З першими тюльпанами для її сім’ї відкривається і сезон дачних пікніків:

–  Ми їдемо з чоловіком та сином, запрошуємо друзів. Хоча ще й холодно, але дуже хочеться зарядитися енергією перших сонячних промінців. А ці перші рожеві квіточки у садку – це щось неймовірне!

Ще одне хобі – ландшафтний  дизайн. 10 років тому вона закінчила відповідні курси в Міжнародній заочній школі. Отримані навички  з радістю застосовує в оздобленні присадибної ділянки і  дачі. Однак найбільшим захопленням є подорож. На її рахунку десятки подорожей Євразією, яку вона проїхала із заходу на схід і з півночі на південь.

– Найзаповітніша моя мрія – мати можливість якомога довше подорожувати. Це для мене такий допінг, без якого я не можу себе уявити. Мій син розділяє зі мною моє захоплення мандрівками. Разом з ним ми відвідали майже всі країни Європи. Цього року він вступив до  університету, тому доведеться планувати подорожі у перервах між його навчанням. Я давно хотіла відвідати Китай, все побачити на власні очі.

Так,  мрії мають здатність здійснюватися! Хай і ця мрія Надії Василівни не стане виключенням.

Карина ТАРАСЕВИЧ.