Time flies!

ВІД РЕДАКЦІЇ: У листопаді Ангеліна Вікторівна КОНЬШИНА, завідувач відділу аспірантури і докторантури, відзначила свій день народження... Ювілейний. І тут справді доречний вислів  Time flies! Десяткам  поколінь університетських аспірантів та докторантів вона була наставницею у нелегких коридорах бюрократичних заплутаних вимог підготовки до закінчення навчання і захисту своїх наукових досліджень. З Днем Народження, Ангеліно Вікторівно!

Її професійне життя у Каразінському почалося у жовтні 1968 р. До відділу аспірантури дівчину привела  вчений секретар університету Раїса Дмитрівна Іванченко.

– Моїм керівником була завідуюча аспірантурою Харківського державного університету Наталія Сергіївна Пащенко –  жінка дуже сувора і вимоглива, – згадує Ангеліна Вікторівна. –   Вона садила мене поруч із собою і детально пояснювали всі тонкощі роботи.  Все, що я вмію, завдячую їй. А своїм наставником вважаю Іллю Івановича Залюбовського, який понад 40 років працював проректором з наукової роботи і «керував наукою» Каразінського.  Із ним легко працювалося, а найголовніше – він навчив, як треба будувати стосунки з людьми. Саме Ілля Іванович у  1977 р. рекомендував мене  на посаду завідуючої.

І ось уже листопад 2018 – півстоліття на даній посаді. Свою роботу в альма-матер жінка згадує найтеплішими словами: дружній колектив університету, своїх підлеглих колег Вікторію Леонідівну Звягінцеву та Ганну Олександрівну Саратовську, своїх «підшефних» аспірантів, видатних учених, які працювали і працюють в університеті! Сотні прекрасних людей, десятки прізвищ…

– Аспіранти були відповідальні,  – говорить Ангеліна Вікторівна.  –  Харківський університет готував державі кадри високої кваліфікації. За час 1945-2017 рр. аспірантуру закінчило  близько 5 тис. аспірантів. 3 тис. успішно захистилися. У 1988 р. в університеті була відкрита  докторантура. На сьогодні її закінчило 157 осіб, 108 з яких захистили докторські дисертації.

–  А чим пишаєтеся, Ангеліно Вікторівно?

– За весь повоєнний період я всього третій завідувач аспірантури Харківського університету.  І цим дуже пишаюся. За період із 1962-1991рр. 17 наших аспірантів були нагороджені найвищою стипендією – Ленінською. 11 з них виросли до академіків, докторів наук, лауреатів Державних премій, обійняли посади деканів, проректорів, завідувачів кафедр, пішли на відповідальні посади в державі. Кадри наукові ми гартували і гартуємо найвищої проби…

Академік НАН України проф. М.О.АЗАРЄНКОВ, проректор з наукової роботи: «Коли я навчався в аспірантурі, Ангеліна Вікторівна вже була завідувачем. За результатами роботи в аспірантурі я мав змогу отримувати Ленінську стипендію, однак для цього мені потрібно було перескласти англійську мову на «відмінно». Яких труднощів коштувало Ангеліні Вікторівні змусити мене, молодого та гарячого,  піти на це перескладання. Але я таки пішов на цей крок, і  саме завдяки їй  отримував цю стипендію.  Сьогодні структурно відділ аспірантури працює зі мною. У Ангеліни Вікторівни завжди є своя позиція, вона завжди її відстоює, а її фантастичний досвід роботи у даній галузі  завжди допомагає аспірантам,  їх науковим керівникам правильно зорієнтуватися для того, щоб  ефект від навчання в аспірантурі був максимальним... Многія літа, шановна імениннице!»

Редакція приєднується до  всіх вітань: бажаємо здоров’я і всього доброго та світлого…

К.ЧАЙКА.