Підсумок тривалої наукової роботи

ВІД РЕДАКЦІЇ: Минув рік, як  захистив докторську дисертацію «Динаміка фізико-хімічних процесів у електронно-збуджених молекулах, нанорозмірних та біологічних системах: флуоресцентна спектроскопія та комп’ютерне моделювання» кандидат хімічних наук Олександр Васильович КИРИЧЕНКО.

–  Олександре Васильовичу, скажіть, чим цікава Ваша наукова робота?

–  Робота є одним з етапів розвитку фізико-хімічних основ вирішення актуальної наукової проблеми – розробки концепції електронної будови, електронних взаємодій і внутрішньомолекулярних електронних процесів у нітрогеновмістних гетероцентричних поліядерних системах. Вивчення динаміки та механізму первинних і вторинних фотопроцесів у Н-комплексах похідних піролохіноліну є суттєвим завданням фізичної хімії з точки зору визначення фізико-хімічних процесів, які призводять до фотопошкодження молекул ДНК, а саме – до зміни її хімічної та просторової будови під впливом ультрафіолетового випромінювання. Дослідження впливу ультрафіолету на людину зараз важливе через збільшення кількості хворих на рак шкіри внаслідок довготривалого сонячного опромінення. Дослідження охоплює вивчення тетрапірольних похідних, які є аналогами хлорофілу і феофітину, тож вивчення їх фотоніки відкриває нові можливості для розробки систем штучного фотосинтезу.

–  Які методи використовували у своїй роботі?

– Оскільки дослідження стосувалося молекул та наночастинок, то перш за все – це електронна мікроскопія, метод ізоляції молекул в низькотемпературній матриці інертного газу та вакуумна ізоляція у надзвуковому молекулярному струмені. Також використовував методи комп’ютерної хімії: квантово-хімічні напівемпіричні методи – АМ1, РМ3, неемпіричний метод МР2 та інші. Проводив дослідження в лабораторіях НДІ хімії, де працюю старшим науковим співробітником.

– Розкажіть про ваш науковий шлях.

– Я закінчив хімічний факультет в 1994 р., до 1997 – навчався в аспірантурі кафедри фізичної хімії і захистив кандидатську дисертацію про вивчення стерично утруднених люмінофорів. Вступив у докторантуру 2013,  активно займався вивченням і дослідженням наночастинок металів, їх взаємодії з органічними сполуками та комп’ютерним моделюванням цих процесів. За період з 1999 до 2016 рр.  написав 40 опублікованих наукових статей у співавторстві з науковцями нашого університету та зарубіжними хіміками, брав участь у 24-х конференціях з доповідями на тему дисертації.

– Ваші опоненти та науковий консультант?

– Моїм науковим консультантом був доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри органічної хімії Андрій Олегович ДОРОШЕНКО. Він і був науковим керівником моєї кандидатської дисертації. Я вдячний йому за допомогу в структуризації моїх досліджень, за те, що порадив ознайомитися з деякими новими напрацюваннями зарубіжних вчених. Андрій Олегович сприяв моєму вибору розвивати тему нанорозмірних систем і пояснив, чому ця тема зараз є перспективною, тож я вважаю його своїм науковим наставником. Опонентами виступили доктори хімічних наук, професори: член-кореспондент НАН України, завідувач відділу кольору та будови органічних сполук в Інституті органічної хімії НАН України Олександр Олександрович ІЩЕНКО, старший науковий співробітник відділу окислювальних гетерогенно-каталітичних процесів в Інституті сорбції і проблем ендоекології НАН України Євген Ілліч КАПІНУС та завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Львівського національного університету ім І.Франка Міністерства освіти і науки України Олександр Володимирович РЕШЕТНЯК. Вони ставили мені влучні питання, що були перевіркою моєї компетентності, яку я довів успішно і таким чином зацікавив науковців темою моїх досліджень.

– Що для вас значить звання доктора наук? Які плани на майбутнє?

– Захист став  своєрідним підсумком тривалої наукової роботи (близько 20 років), який окреслив галузь мого наукового інтересу та визначив шлях подальшої праці. Зараз  готую доповідь на 8-му міжнародну хімічну конференцію, яка відбудеться в Києві 26-го травня. На минулій конференції, присвяченій фізиці рідких речовин, я виступав з доповіддю про моделювання наночастинок срібла. Цього разу я не обмежився сріблом і описав подібні процеси в інших металах та їх композитах. В планах – продовжити викладати курс «Сучасні комп’ютерні методи досліджень нанорозмірних матеріалів» на кафедрах органічної та неорганічної хімії, а також допомагати студентам визначитися з вибором тем для досліджень та керувати науковою діяльністю аспірантів.

Розмовляла Надія РУБІНІНА.