Пам’ять

Друк

Валерій Дмитрович ОРЛОВ
(14.08.1941 – 14.12.2017)

Не стало Валерія Дмитровича Орлова, видатного вченого-хіміка, доктора хімічних наук, професора, Заслуженого професора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Заслуженого діяча науки і техніки України, декана хімічного факультету з 1990 по 2006 рр., завідувача кафедри органічної хімії з 1990 по 2015 рік.

…Пішла від нас дивовижна університетська людина. Все його життя пройшло тут. Серед нас – із 1958 р., як  закінчив  школу в м. Балтійськ Калінінградської області і вступив на хімфак. Тут була аспірантура у проф. В.Ф.Лаврушина, тут був захист 1969 кандидатської дисертації,   у 1986 – докторської. Це йому Володимир Федорович передав своє дітище – кафедру органічної хімії, якою Валерій Дмитрович успішно завідував з 1990  по 2015 рр.

…Видатний учений: число його наукових публікацій далеко за 500, більше двохсот з них представлені в міжнародних наукометричних базах. Автор двох монографій, трьох підручників, унікального університетського курсу «Медична хімія», кількох навчальних посібників. Він є засновником Харківської наукової школи хімії нітрогенвмісних гетероциклічних сполук. Основою розвинутого ним наукового напрямку стала робота 1979 року, присвячена утворенню 2,4-діарил-1Н-2,3-дигідро-1,5-бензодіазепінів в реакції халкону з орто-фенілендіаміном. Згодом безпосередньо В.Д. Орловим і його учнями були отримані азиридинові, азольні і азинові системи, досліджена їх будова, фізико-хімія, конформаційні та таутомерні рівноваги, реакційна здатність, виявлені кореляції будова-властивості. Окрема увага приділялася частково гідрованим конденсованим гетероциклічним сполукам, серед яких були виявлені численні біологічно активні речовини і унікальні фотохромні матеріали. Проходив стажування в США, співпрацював із колегами з Німеччини, Польщі, Франції.

 

Так – талановитий Учитель – численні учні Валерія Дмитровича Орлова успішно

працюють в США, Австралії, Канаді, Нікарагуа, Колумбії, В’єтнамі, Китаї. Він виховав 36

кандидатів і 5 докторів наук! Так, блискучий менеджер і організатор – як приклад, його деканство на хімічному факультеті з 1990 по 2006 рр. Так, Валерій Дмитрович завжди був зразком ерудиції, працелюбності, цілеспрямованості і оптимізму, які він зберіг аж до своїх останніх днів.

Академік АН Вищої школи України, голова спеціалізованої Ради по захисту дисертацій, член експертної ради Вищої атестаційної комісії України, наукової ради МОН,

науково-методичної та навчально-методичної комісій МОН України. Лауреат численних

звань і нагород: медаль «Відмінник освіти України», почесний знак «Наукове партнерство», медаль імені В.Н. Каразіна, Золота медаль А.Н. Коста, Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава», «Заслужений професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна», «Заслужений діяч науки и техніки України», «Почесний доктор НТК «Інститут монокристалів»»...

А далі ми пішли до людей, з якими поруч працював Валерій Дмитрович. «Людина-душа», –  так називають Валерія Дмитровича в колективі кафедри, факультету, університету.

…Ми стоїмо біля фотографії Валерія Дмитровича,  засипаної квітами,  вдивляємося в таке знайоме обличчя і віримо… Доля подарувала нам його, щоб світліше було навколо, щоб, рівняючись на цю особистість, – Валерія Дмитровича ОРЛОВА – ми теж ставали кращими. Любимо,  пам'ятаємо, сумуємо....

Кафедра, факультет, університет.

Кристина НАУМЕНКО,

спецкор, що передала нам всі думки.