Випускник - 2010

Друк

Наука у спадок

Хто сказав, що фізика це нудно, а фізики не готові до екстриму? Я розповім вам про випускника радіофізичного факультету Дениса НАТАРОВА, з РР-51, кафедри теоретичної і комп’ютерної радіофізики за спеціальністю радіофізика та електроніка.
На радіофізиці опинився за покликом батьківських традицій, батько Дениса, Михайло Петрович, випускник радіофізичного. А син і не пручався, бо з дитинства виявляв прихильність до точних наук.
Фінішна пряма його студентства добігає кінця. Безтурботна юність – позаду. Попереду – майбутнє. І хоча Денис не збирається розривати зв’язок з університетом, але острах є: що там попереду? Завершується робота над дипломом «Розсіювання електро-магнітних хвиль світлового діапазону на ланцюжках із срібних нанодротів», тут він співпрацює з Інститутом радіофізики та електроніки. Є намір вступити на аспірантури, захистити дисертацію, зайнятися наукою.
Фізика в його житті – найголовніше, але коло інтересів  випускника набагато ширше. І на питання, який день був для нього найвизначнішим за період навчання в університеті, Денис не зміг однозначно відповісти. Денис цікавиться активним відпочинком та усім, що з ним пов’язано: теквандо, різноманітними туристичними походами, плаванням, велоспортом. А ще з десяти років юнак живе в оточенні сірників, а точніше сказати – сірникових коробок, це лише хоббі: «смисл мого захоплення в тому, що коли дивишся на коллекцію, то бачиш різноманіття: сірник, сама коробка для сірників, можуть мати величезну кількість різноманітних варіантів, і красивих, і практичних… Наприклад, за часів Радянського Союзу за етикетками на сірниках можна було в певній мірі прочитати історію. Зараз сірники несуть лише рекламу, але зате мають велике різноманіття форм, розмірів, усього… «я збираю будь-які сірники аби вони тільки відрізнялися від того, що я вже маю».
А наука не повинна стояти на одному місці, тож чекатимемо на нові зрушення в області фізики!


В. ДЕНИСКО

 

Становлення особистості

Пережитим досвідом студентського життя з нами поділився МАКІЄНКО Андрій, випускник фізико-технічного факультету, кафедри фізичних технологій, група ТП-65 (спеціальність прикладна фізика).
Андрій - співавтор двох наукових статей в журналах «Nuclear materials» та «Вопросы атомной науки и техники». Два літа підряд Андрій працював у будзагоні: «цікаво було робити щось потрібне і корисне для ссебе і для університету». Зараз випускник працює в двух установах, одна робота стосується його фаху, інша – сейлз-менеджменту в IT сфері: «працюю в інституті сцинтиляційних матеріалів у вимірювальному відділі. Суть моєї роботи полягає у перевірці якісних властивостей монокристала, дослід проводиться за допомогою опромінення зразка рентгеном. Це моя офіційна робота! Щодо сейлз-менеджменту, то так склалося, що багато моїх друзів працюють програмістами і займаються розробкою в IT сфері. В основному - це написання сайтів на різну тематику. Моя робота полягає у знаходженні замовлень та проведенні бесіди з самим замовником або його представником. Можу сказати, що спілкування – це невід'ємна частина мого життя і взагалі мені подобається, те чим я займаюсь, маю багато планів та ідей на майбутнє».
Усі роки його обирали старостою, людиною, котра була зацікавлена в успіхах одногрупників.. Він має публікації в харківських журналах, виявляє інтерес до політичного життя, цікавився проведенням різноманітних опитувань, зокрема, аналізував рівень освіти студентів на різноманітних факультетах. З університетом пов'язана перша закоханість і розчарування; знайомство зі справжнім життям, адже батьків під боком не має і за всі вчинки лише йому одному доводилося розплачуватися; Він отримав перші реально зароблені гроші; познайомився тут з найліпшими друзями; зрозумів, що таке любов до батьків, адже бачаться вони лише раз в три місяці; з'явилося відчуття відповідальності за когось. Як підкреслює сам Андрій час в університеті став для нього становленням його справжньої особистості, усвідомленням, ким він є і чого бажає його душа.»

.Д. ОСЕНКО

 

 

До диплому

Випускниця юридичного факультету Юлія ПОЛОВИНКА ще зі шкільної лави захоплювалася правом.
– Не жалкую, що обрала юриспруденцію. Наш університет має вікові традиції, саме тут дають справжню класичну освіту.
Студентське життя Юлі не пройшло марно. Випробувала себе у науковій діяльності, проходила практику на підприємстві, і педагогом. Остаточно вирішила присвятити себе практичній діяльності в юриспруденції. Отримала солідний багаж знань, досвід спілкування з провідними юристами Харкова. П’ять років була старостою групи.
–Педагоги, їх професійні лекції, факультетські світа - Дні факультетів, день юриста, наукові конференції - назавжди залишиться приємним спогадом на все життя. Наша група – маленька сім'я. Цього року мені на день народження група зробила незвичайний подарунок: у листівці підписали: «Ти половинка кожного з нас. Твої дітки». Було надзвичайно приємно!
Четвертий курс Юля закінчила на відмінно. Зараз на шляху до закінчення магістратури з відзнакою, працює над дипломною роботою на тему «Особа злочинця» під керівництвом проф. Л. М. ДАВИДЕНКО на кафедрі кримінально-правових дисциплін.
– Юлю, чи хотіла б ти щось змінити за ці п’ять років?
– Умовного часу не буває. А знань можна завжди отримувати більше. Раджу абітурієнтамне витрачати студентські роки дарма.


В. ЖЕДЕНКО.



«Економіка Дара»

Єгор ФУНТУСОВ – магістр філософського факультету. Цю незвичну спеціальність хлопець обрав не відразу після шкільного випускного, але тепер точно знає, що присвятить філософії все своє життя
– Після закінчення школи в 2003 році, я вступив до пожежної академії. Там викладали філософію викладачі з Харківського університету. Я зацікавився. А в 2005 р. покинув академію і вступив на філософський факультет Каразінського.
Працював головою СНТ факультету, виступав із доповідями на наукових конференціях, і на Регіональну студентську республіку потрапив. Останнє досягнення – диплом третього ступеня та диплом за краще наукове дослідження на березневій Всеукраїнській олімпіаді з філософії.
До університету Єгор займався дзюдо (має перший розряд).
– У школі я вчився на чотири та п’ять. В академії більше уваги приділяв спорту. А в університеті – багато чого помінялося зсередини. Сам собі поставив – все-таки Каразіна! – з'явилася відповідальність.
– Що з життя в університеті запам’яталося найбільше?
– На першому ми курсі програли мехмату у футбол 12:0! Звичайно запам’яталися наукові конференції, пари, семінари. Спільної мови в групі ми так і не знайшли, постійно сперечаємося. Мій викладач О. М. ПЕРЕПЕЛИЦЯ, читав філософію і у пожежній академії. Його дуже  цікаво слухати.
Дипломну роботу «Економіка Дара» завершує під керівництвом проф. О. О. МАМАЛУЯ. Будує плани щодо вступу до аспірантури.


В. ЖЕДЕН.

 

У пошуках творчої роботи…

Навчаючись на біологічному факультеті, сьогоднішня п’ятикурсниця Олена ВАКАР завжди мріяла знайти гарну роботу, де можна було б проявляти себе творчо. І знайшла – вже півроку працює вчителем біології та природознавства у ЗОШ № 5 м. Люботин. Впорується із складною роботою, і успішно навчається та працює над дипломом «Анатомічні властивості грибів роду Trichoderma», (керівник роботи доц. О. Ю. АКУЛОВ).
- Олено, скажіть, що вам дав університет?
- Окрім базових знань та великої кількості друзів, університет дав мені навички наукової роботи, які мені вже стають у пригоді: нещодавно я готувала свою ученицю Олену Ноженко до участі у конкурсі-захисті науково-дослідних робіт МАН України з біології. І вона посіла І місце на обласному конкурсі з роботою «Видовий склад рослин околиць м. Люботин». Її перемога одночасно була й моєю перемогою, саме в цьому - найбільше щастя учительської роботи. Університет відкрив для мене перспективи власного розвитку. Випускники університету – універсальні спеціалісти. А моє покликання -  вчительська робота. У мене вагань, куди піти працювати, планую залишитися у школі.
- Скажіть, а чи важко працювати учителем?
- Це дуже цікава робота, а головне – творча. Складності виникають тільки через зовнішні фактори: недостача обладнання та препаратів для проведення уроків біології та природознавства. Я отримую задоволення від своєї роботи, бо я серцем вболіваю за цю справу.


А.ЧАЛА.


Його пріоритет…

Данило ЄРОХІН, п’ятикурсник фізичного факультету кафедри астрономії, вже вирішив для себе, що присвятить своє життя науковій роботі. Сьогодні, ще студентом, він працює молодшим науковим співробітником у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут».
- Данило, скажіть, що вам дав університет?
- Університет допоміг мені визначитися з моєю майбутньою діяльністю: я завжди брав участь у «Барабашовських читаннях», конкурсі студентських наукових робіт, у наукових студентських конференціях, маю публікацію у Віснику університету у серії «Частки, ядра, поля» за темою «Сучасна динаміка розширення Всесвіту». Диплом «Сучасні космологічні моделі» готую під керівництвом проф. Ю. М. БОЛОШИНА, планую отримати відмінний диплом.
- Чи плануєте  залишитися  працювати у Харківському фізико-технічному інституті ?
- Так, там і працюватиму. А ще мрію у майбутньому захистити дисертацію.


Н.ШИВЕ

 

Цікава професія…

Анастасія Кузякіна, п’ятикурсниця історичного факультету, з грудня 2009 року працює вчителем історії, філософії та правознавства у Харківській ЗОШ № 145. Настя розповіла, що вчительська робота дуже складна, але цікава. Складна, бо сьогодні учні ставляться до вчителя поблажливо, навіть зневажливо, а цікава тому, що вчитель не просто дає знання, а ще може виховати особистість. Поєднувати роботу з навчанням Анастасії вдається успішно. Планує отримати відмінний диплом, захистити тему «Український історичний живопис у другій половині ХІХ на початку ХХ століття», керівник проф. С. О. НАУМОВ.
- Анастасіє, скажіть, що вам дав університет?
- Університет дав мені можливість знайти цікаву роботу та загалом реалізувати себе. Тут я навчилася організовувати свій час, знаходити необхідну інформацію. Звичайно в університеті я знайшла багато друзів та однодумців. Робота вчителям для мене.


А. ГАЛАТ



Широкі можливості…

Марія ВОДОЛАЖЕНКО, п’ятикурсниця хімічного факультету, завжди була активною студенткою, брала участь у студентських наукових конференціях, проходила стажування в НТУ «НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Сьогодні захищає диплом «Експериментальні та теоретичні дослідження методів синтезу та будови нових гетероциклічних з’єднань» у проф. С. М. ДЕСЕНКО та кандидата хімічних наук М. Ю. ГОРОБЦЯ.
- Маріє, скажіть, що вам дав університет?
- Університет дозволив мені стати універсальним професіоналом, за п’ять років в університеті, я вже маю п’ятирічний стаж справжньої науково-дослідної роботи.


А. ЧАЛА

 

 

 

Університет допоміг подорослішати


Олена КОСТІНА - п'ятикурсниця філфаку. З 2005 року Олена писала в газету «Харківський університет» як спецкор, а вже у 2008-му офіційно стала її співробітником. Тема дипломної роботи Олени – «Художня структура проповідей Іоаникія Галятовського за збіркою "Ключ розуміння"», науковий керівник – доц. О. Ю. МАТУШЕК.
Олена: «За п'ять років університетського життя я стала дорослою людиною, змінився мій внутрішній світ, я знайшла багато близьких мені людей, – особливо в  професійному плані. Усього цього мені не вистачатиме: лекцій, викладачів, безтурботності, шалених вчинків і багатьох людей, що за п'ять років стали мені близькими. Важко усвідомлювати, що студентське життя, як і все, має свій кінець…»


А. КАНТ.