І професор був першокурсником!

Друк

За Кодексом цінностей Каразінського університету

ВІД РЕДАКЦІЇ. Студентські роки називають найкращими в житті людини. За цей час ми накопичуємо той багаж знань, який обов’язково знадобиться в майбутньому. Професор Григорій Васильович Задорожний колись був студентом економічного факультету Каразінського університету.  Нині він працює на посаді завідувача кафедри міжнародної економіки та світового господарства, є членом вченої ради економічного факультету, академіком Міжнародної кадрової академії (1996 р.), академіком Академії філософії господарства (2012 р.), був автором проекту і 15 років очолював науковий журнал «Соціальна економіка» та майже 7 років був головним редактором Вісника ХНУ, серія економічна. У журналі публікувалися вчені з 17 країн, а очолював міжнародну редакційну раду журналу Нобелівський лауреат з економіки О. Уільямсон. За значний внесок у науково-навчальну роботу Г. В. Задорожний був нагороджений відзнакою «Відмінник освіти України», визнаний лауреатом Першої премії університетського конкурсу імені В. Н. Каразіна; у 2012 році на Третьому Всесвітньому Нобелівському економічному конгресі Благодійним фондом «Планета Альфреда Нобеля» був нагороджений медаллю «За внесок у економічну науку», а у 2015 році – медаллю В. Н. Каразіна. Першою спробою стати студентом тоді ще Горьківського університету був вступ на радіофізичний факультет, але не склалося. Як говорять, все, що відбувається, то – на краще. Після служби на кордоні вступив на економічний факультет. Де б ще взяли такого поважного вченого у галузі економіки? Про спогади зі студентства та сьогоденну сферу наукових захоплень розповів для нашої газети.


 

-  Григорію Васильовичу, чому обрали економічний факультет?

- Мене дуже вразила  величність Харківського університету. Захотілося долучитися до цієї величі. Осягнення ж того, що таке УНІВЕРСИТЕТ відбулося уже після вступу. У часи мого студентства найпопулярнішою була спеціальність «Політична економія», на яку вступив 1975 р. Я закінчив навчання з відзнакою. На економічному факультеті працюю з 1980 року, а взагалі уже 42 роки в університеті! Захистив тут кандидатську та докторську дисертації. Взагалі, коли обирали на посаду завідувача, то 58 осіб з 64 членів вченої ради університету проголосували за мене. Найостаннішими досягненнями колективу кафедри вважаю підготовку та подачу до МОН України акредитаційної справи зі спеціальності «Міжнародна економіка» та завершення колективної монографії за результатами НДР кафедри. Зараз працюємо над методологічним обґрунтуванням нової стратегії духовно-ноосферно-сталого господарського розвитку, що має сприяти реалізації імперативу виживання людства. Якщо ж говорити про університет в цілому, то вважаю надзвичайно важливою подією прийняття Кодексу цінностей Каразінського університету, що був розроблений під керівництвом ректора академіка НАН України В. С. Бакірова.

- Які цікаві випадки траплялися з Вами під час навчання?

-  Приблизно через 10 днів студентського життя мене забрали з занять та відвели до прокуратури. Оскільки до цього я служив на кордоні, то промайнула думка, що міг пропустити сліди порушення порядку. Але запитання від правоохоронця мене вразило: «А як Ви вступили до університету?» Виявилося, що хтось надіслав листа в обласний комітет, журнал «Перець», Міністерство освіти, нібито я подарував «Жигулі» тогочасному деканові економічного факультету І. Є. Ткаченку. Безперечно, це питання слухалося на засіданні партійного комітету в університеті, де декан мене й перестрів: «Задорожний, покажи мені, якого кольору були «Жигулі», а то зараз в парткомі запитають, а я не знаю». Прокуратурою була проведена дуже прискіплива перевірка: мої письмові роботи на вступний іспит розглядалися в декількох ВНЗ. Звичайно, оцінки співпали і ця історія закінчилася добре.

- Чи підтримуєте стосунки з одногрупниками?

- Нас вступило 25 осіб. Ми були дуже згуртованими. Самі будували гуртожиток. Я працював в бригаді столярів, інші були малярами, мулярами…. У 1978 р. група була визнана кращою в університеті. З групи вийшло 3 доктори і 9 кандидатів наук. Я ж маю 27 опублікованих монографій, 287 наукових статей, організував 3 міжнародних наукових симпозіуми та 14 міжнародних науково-практичних наукових конференцій.

- Які напрямки найбільше приваблюють в економіці, що змогли так прив’язати до цієї науки?

- Понад 20 років я є керівником Харківського Каразінського методологічного міждисциплінарного господарствознавчого семінару, де обговорюються нові теоретико-методологічні положення у руслі розгортання мегаметодології філософії господарства. Це те, що мене завжди цікавило, суть моєї наукової діяльності. Ми обґрунтували необхідність відходу від традиційного розуміння людини як біосоціальної істоти та перехід до розуміння єдиної триіпостасної духовно-біо-соціальної природи людини, що, за думкою київських вчених, уже стало аксіомою сучасної науки про соціально-трудові відносини. У цьому руслі ми довели, що не економічний індивід, а цілісна особистість є базовим свободо-відповідальним творчим суб’єктом господарських трансформацій. Ці методологічні положення були обґрунтовані Харківською науковою школою філософії господарства та широко впроваджені в навчальних магістерських курсах, які я розробив: «Філософія світового господарства», «Глобалістика», «Постнекласична економічна наука» та ін.».

К. БОНД.