Володимир КАЛАШНИК
М. І. Філонові
Рекламний ролик: «А я − на морі!».
Та я про інше, а я − про зорі…
Живу з дитинства мріями-снами,
Що біля зірки, живої мами.
Ми і насправді межи зірками,
Коли буваємо разом з батьками.
Не забуваймо слова спокути,
Щоб у мережі постійно чути
Над пляжів зваби в огнях реклами:
«А я − у мами, своєї мами…»
Синівська вдячність у кожнім слові,
Слова щасливі, слова любові.
Серпень 2017 р.
Миколі Даниловичу Бірюкові,
авторові збірки віршів «Дзвін дзвенить»
Співати вільний птах не може в кліті.
Він чує поклик волі кожну мить.
Бентежний дзвін у сивім довголітті
Так щемно, так по-рідному дзвенить.
У дзвоні тім уся життя планида,
Минулих літ, перейдених доріг,
І Лебедин, й охтирські краєвиди,
І ріднокраю отчий оберіг.
Не лиш дітей, онуків, чесне діло,
А й слово-дух людина полиша.
Допоки дзвін дзвенить − лев надія,
Чуттям любові світиться душа.
19.08.2017 (Спас).
* * *
У Миргороді в старшої сестри
Я на гостинах, але вже без неї…
На Братській ми зустрілися алеї
Спекотної серпневої пори.
Ось другий рік ти, рідна, в іншім світі,
Але стрічаєш радо, як завжди.
До тебе вперше я прийшов сюди,
Де усміх твій і врода на граніті.
Попереду, немов почесна варта,
Покояться атовці-юнаки.
Від болю втрат не гасне в серці ватра.
Тут пам’яті світити на віки.