Творчість

Друк

Здалося

Цвіте весна і сяє небо,

Розливши сині береги

Гуркоче місто все зелене,

Медовий сніг сиплють сади

А я іду після навчання:

Душа радіє і дзвенить,

Мов чари світлого кохання

Понад вітрами хтось розлив

І тут дивлюсь: у холодочку

Сидить дідусь: старий-старий

Під дубом древнім на пеньочку

Він наче завжди тут сидів

Над чим замислився старий?

Згадав яскраві юні дні,

Шкодує, заздрить молодим,

Розвіює думки сумні?

Він зрить у вічність…

А може ні? Мені здалось!

Примружилась: звичайний дід.

Скоріш за все, чекав когось.

Надія РУБІНІНА, другокурсниця відділення журналістики.