Підрозділи

Друк

Творці глобальних та локальних мереж

ВІД РЕДАКЦІЇ. Класичний Університет − унікальне об’єднання: тут плідно співіснують нинішні та майбутні професіонали з усіх галузей науки. А чи замислювалися ви про те, що зв’язки між ними можуть бути не лише ментальними, ціннісними, а і…локальними? Саме такими опікується особливий підрозділ Навчального центру комп’ютерних технологій: відділ глобальних та локальних мереж.


Створення і підтримка локальної мережі університету, забезпечення доступу до глобальної мережі (Інтернету), впровадження електронного документообігу − сфера компетенції відділу на чолі з Дмитром Олеговичем КАДНІКОВИМ.

 

Як усе починалося

Уявіть: середина дев’яностих. На комп’ютерних та Інтернет-технологіях у Харкові розуміється лише жменька ентузіастів, які іменують себе «фідошниками» (на честь FidoNet − міжнародної любительської комп’ютерної мережі). Серед них були і майбутні працівники відділу. Окремим утворенням він став у 2003 році, до того побувавши частиною інформаційного центру університету. Сам Дмитро Олегович почав працювати у Каразінському 1997 року, тож із самого початку брав участь у налагодженні університетської мережі. «На той час комп’ютерні технології для більшості з нас були чимось зі сфери фантастики. Працювали на палкому ентузіазмі, постійно шукали шляхи поповнення знань. Завжди відчували підтримку адміністрації університету. Локальна мережа та Інтернет у вигляді електронної пошти присутні у житті університету доволі давно − із середини дев’яностих. Каразінський у цьому питанні − один із піонерів серед ВНЗ України». За словами Дмитра Олеговича, зараз університет приділяє значну увагу розвиткові комп’ютерних технологій, адже розуміє їх важливість у сучасних реаліях.

 

Хто вони

Ядро колективу складають випускники фізичних факультетів: Олексій ПРОДАН − головний системний адміністратор, який налаштовує університетські сервери; Олексій ЗАСТЄЖКО − веб-майстер, що координує усі сайти Каразінського; Сергій ПАНАСЕНКО − інженер, що займається налагодженням «заліза» (тобто технічними питаннями); Ігор ПОНОМАРЕНКО − налаштовує комп’ютери «на місцях», з користувачами; Ганна ГНАТЧЕНКО керує документообігом відділу. Безумовною перевагою працівників є їхня взаємозамінність: не зважаючи на чіткий розподіл обов’язків, кожен розуміє специфіку роботи колег.

 

Над чим працює відділ

Якої роботи не помітно? Мабуть, тої, що триває постійно, систематично та без перебоїв. Співробітники відділу забезпечують працездатність локальної мережі, приєднання до неї окремих підрозділів, приміщень, комп’ютерів. Така праця щодня приносить нові виклики: корпуси університету розташовані у різних частинах Харкова, та і самі будівлі мають багаторічну історію, тож прокладення комунікацій не завжди дається легко. Дмитро Олегович: «Університет розвивається, з’являються нові об’єкти, які потребують нашої уваги. Зокрема, зараз продовжуємо роботу над підключенням до університетської мережі та Інтернету нещодавно відкритого корпусу Науково-дослідного інституту астрономії. Усі університетські будівлі (враховуючи, наприклад, віварій, обсерваторію) об’єднані у єдину систему. Оптичні канали з’єднують Головний, Північний корпуси, приміщення на вул. Мироносицькій та вул. Курчатова. Раніше було навіть більше окремих будівель, але тепер, коли ми отримали Північний корпус, розташування підрозділів стало більш компактним. Хоча прокласти до нього оптичні волокна − справа непроста. Їх довжина складає півтора кілометри, тому що довелося іти обхідними шляхами».

Увесь Інтернет, до якого можна підключитися в університеті, забезпечують працівники відділу. До цього переліку входять і бездротові точки доступу (Wi-Fi). Це − спільний проект Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів та адміністрації університету, який реалізовується уже протягом трьох років. Також вони забезпечують Wi-Fi усі заходи, які відбуваються на базі університету.

Попереду ще один масштабний проект: відділ долучиться до запровадження електронного документообігу в університеті. Перші кроки буде зроблено уже цьогоріч: «Наразі затверджено робочу групу, до складу якої входжу і я. Їздив до Києва, побував на кількох семінарах з цієї теми, ознайомився з системою, завдяки якій електронний документообіг здійснюється у Апараті Президента України, − говорить Дмитро Олегович. − Вона досить гнучка та прогресивна, тому, скоріш за все, за основу ми візьмемо саме її.

До переваг електронного документообігу можна віднести зручність та економію паперових ресурсів, проте необхідно розуміти, що перехід до нього має бути поступовим. Необхідно налагодити і технічну частину, і оптимізувати маршрути проходження паперів, і навчити працівників університету працювати у новій системі. Це тривалий, але важливий процес, над яким необхідно працювати».

Про роботу відділу Дмитро Олегович розповідає з непідробним ентузіазмом. Від нього часто чути слово «цікаво», коли йдеться про вирішення складних завдань. Так буває, коли студентські захоплення трансформуються у щось значно більше − справу життя. А оцінити плоди їхньої праці ми можемо щодня, просто натиснувши на значок браузера або скориставшись Wi-Fi. Ось вони які, глобальні та локальні мережі!

О. ЯКОВЧЕНКО.