Затребуваність і високий професіоналізм!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Випускники Каразінського − затребувані в державі. Дійти від університету до Держпрому не так вже й далеко. Саме тут розташована редакція газети «Слобідський край»,  100-річчя якої тільки-но відзначив регіон! Наші випускники кафедри журналістики філологічного факультету −  невід’ємна складова команди редакції газети ювіляру.

Лариса ГНАТЧЕНКО, головний редактор: «Юлія Горобець стала моїм заступником через два роки після закінчення Каразінського університету. Мені говорили: "Як можна? Вона ж зовсім молода і недосвідчена". Але тепер можу собі дозволити поїхати у відпустку і знаю, що все буде добре. Основу нашої редакції складають молоді фахівці, випускники відділення журналістики ХНУ імені В. Н. Каразіна, які проходили у нас практику і тепер працюють: Тетяна Василець, Ірина Гудзь, Олександр Гаркавець. У Тамари Кіч за плечима робота в «Першій столиці». Вона пише на такі теми, які не бере більше ніхто».

Юлія ГОРОБЕЦЬ, заступник головного редактора: «Можна сказати, що до газети «Слобідський край» я потрапила трохи випадково. На кафедрі журналістики я побачила, що до редакції «Слобідський край» потрібні кореспонденти. Хоч з першими завданнями я не впоралася ідеально, але в мене повірили, взяли на випробувальний термін. Спочатку було важко, але я навчалася і навчалася. Через два роки мене підвищили до керівника репортерського відділу. Згодом я стала заступником головного редактора. Здавалось би, робота, яку не відразу розглядала як постійну, стала мені найріднішою. Розвиваюся, зростаю... Коли до нас приходять на практику каразінські журналісти, то, звичайно, помітна краща підготовка студентів-журналістів. Кожного року приймаємо багатьох з Каразінського університету. Дехто залишається працювати поза штатом, а декого офіційно беремо на роботу, як наприклад, Іру Криворучко».

Тамара КІЧ, завідувач репортерського відділу: «У кожного журналіста має бути записничка", "Перед паном фактом знімайте капелюха", і коронне – "Журналіст - професія непересічна". Ці висловлювання мого найпершого начальника − головного редактора газети «Харківський університет» Олени Олександрівни Нерух назавжди закарбуються у пам’яті. І така історія, мабуть, із кожним студентом-журналістом, який пройшов через «найкращу у світі газету». А досвід цей, справді, неоціненний. Пам’ятаю, як ще під час підготовчих курсів нашим домашнім завданням було порахувати ялинки біля головного корпусу університету, колони і кількість сходів. А ще − як шукала пам’ятник студбатівцям, чомусь у парку Шевченка, тільки згодом виявила, що він знаходиться зовсім з іншого боку. Пам’ятаю і своє «бойове хрещення». Треба було взяти інтерв’ю в декана історичного факультету або в когось із представників факультету. Я вже підійшла до приймальні, але все не наважувалася відчинити двері й зайти туди. Такий був страх перед першим завданням. Але ж що робити: завдання від редакції треба виконувати! Такий страх повсякчас супроводжував мене і потім, у складні моменти «справжньої» роботи, навіть десять років потому. І до сьогодні мені допомагає думка про своє видання, про свого читача, на запитання якого я маю відповісти».

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент: «Я почала працювати в газеті «Харківський університет» після другого курсу. Тож уже після закінчення університету я розуміла, як це брати інтерв’ю, які питання ставити, як записати на диктофон, як фотографувати. Найбільше мені запам’ятався новорічний матеріал, який я писала про тодішнього декана історичного факультету Сергія Івановича Посохова. Мені тоді дійсно вдалося розговорити людину. І сам зазначив, що мені розкрив душу. Я дуже вдячна університету за ті знання та навички, які отримала. І те, що в редакції «Слобідський край» працюють випускники Каразінського, свідчить про гарну підготовчу базу».

Олександр ГАРКАВЕЦЬ, власний кореспондент: «Працюю в газеті «Слобідський край» з 2015 р. Безперечно, навчання в Каразінському університеті дало мені потужний професійний стрибок. Адже публікуватися я почав ще з другого курсу. Я й практику проходив  у газеті «Харківський університет», а потім працював у різних виданнях поза штатом, бо паралельно навчався. Пам’ятаю свій перший дебютний матеріал до газети «Харківський університет», коли я був ще абітурієнтом. Тоді відвідував підкурси і нам дали завдання написати про вчителів. І от як один з найкращих мій матеріал опублікували».

Таїсія ЄРОХІНА, Карина БОНДАР, наші спецкори.