Юрій Михайлович ПОЯРКОВ

Ми жили поруч із «легендою». Ми зустрічалися, віталися, пишалися, що поруч із нами живе і трудиться така незвичайна особистість, готувалися до його ювілею… А нещастя вже стояло поруч: пішов із життя видатний спортсмен Юрій Михайлович Поярков.  Всесвітньо відомий волейболіст, дворазовий олімпійський чемпіон, дворазовий чемпіон світу та Європи, володар кубка світу 1965 року, капітан олімпійської збірної з волейболу, заслужений майстер спорту, дворазовий чемпіон Всесвітніх Універсіад, почесний громадянин Харківської області та Харкова. Його називали кращим волейболістом ХХ століття. На чолі збірної СРСР він виборов нагороди на трьох Олімпійських іграх, за що в 2007 році потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Ім’я Юрія Михайловича увіковічнено у Залі волейбольної слави (США), а фірмова бокова подача, за яку його називали «Людина-катапульта», змінила волейбольні правила − гравцям дозволили приймати подачу знизу обома руками, що раніше вважалося серйозним порушенням. За вагомий внесок у розвиток фізичної культури та спорту Юрій Поярков двічі нагороджений орденом «Знак пошани» та орденом «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів. Останні 25 років був Президентом тенісного клубу «Унікорт» Каразінського університету і зробив великий внесок в його розвиток. Саме завдяки Юрію Михайловичу тенісний клуб став кращим в Україні.

Але найголовніший титул, який Юрій Михайлович проніс через все своє життя, − це надзвичайно скромна,  доступна і порядна людина. Всім своїм життям Юрій Михайлович надав  честь Харкову та нашому університету, роблячи так, як він чинив, живучи так,  як він жив... Світла пам’ять!