Рецепт професора ХВОРОСТОВА

ВІД РЕДАКЦІЇ. У лютому кафедра хірургічних хвороб, одна з найсильніших на медичному факультеті, відсвяткувала День Народження. З самого початку її очолює доктор медичних наук, професор Євген Дмитрович ХВОРОСТОВ, без перебільшення, − світило сучасної хірургії, знаний в Україні та за кордоном професіонал. Про його життєві принципи та професійний шлях − у матеріалі нашого спеціального кореспондента Ольги ЯКОВЧЕНКО.

А вам цікаво дізнатися, де ж навчають майбутніх хірургів? Невелика мандрівка, і ось ми переносимося на територію Дорожньої клінічної лікарні станції Харків СТГО «Південна залізниця». Сучасний заклад у мікрорайоні Залютіно вже більше двадцяти років є незамінною базою для студентів кафедри хірургічних хвороб. … Поки я спокійно снідала та їхала на нашу зустріч, хірург уже встиг прооперувати хворого, та й під час розмови він ненадовго відволікався, щоб проконсультувати колег. Незамінний професіонал, що тут скажеш!

Ще у школі він твердо вирішив, що хоче стати лікарем. І не просто лікарем, а хірургом! «Я відчував, що це − моє покликання, пам’ятаю, як зачитувався біографією хірурга М. І. Пирогова. Наприкінці п’ятдесятих цілеспрямовано вступив до Харківського медичного інституту. Якби не став лікарем, був би ніким: не бачу себе ні в чому іншому».

Євген Дмитрович починав кар’єру у невеликому місті Комсомолець, що в Казахстані. Там молодого хірурга знали усі. Роботи вистачало: за рік лікар проводив близько 400 операцій різної складності. Але і у мегаполісі-Харкові талант і працелюбність зробили його іменитим: знайдеться кілька тисяч тих, хто завдячує лікарю ХВОРОСТОВУ життям та здоров’ям. Заслужений лікар України, двічі Президентський стипендіат, дійсний член  Європейської, Української та Російської асоціації ендоскопічних хірургів, володар ордену Дружби народів та інших нагород зберігає скромність та гідність. «Після операції завжди відчуваю радість від того, що допоміг людині. Я непокоюся за своїх пацієнтів, навідую їх, перевіряю стан аж поки вони не випишуться з лікарні, − розповідає Євген Дмитрович. − Після повернення до звичного життя вони подеколи телефонують, вітають зі святами, навіть якщо операція відбулася 30 років тому. Але для мене ці знаки уваги  не головне. Важливо тільки, щоб залишалися здоровими».

Перша операція, яку зробив Євген Дмитрович у Комсомольці, була звичною для хірурга його профілю: гострий апендицит. Потім лікував і хвороби шлунку, і жовчних шляхів, оперував навіть травматологічних хворих. Про своє перше місце роботи хірург згадує з теплотою у голосі: тут він дослужився до завідувача хірургічним відділенням,  був оточений хорошими спеціалістами.

Проте наприкінці шістдесятих Євген Дмитрович відгукнувся на запрошення друзів і повернувся до Харкова.

Хірург ХВОРОСТОВ ніколи не боїться експериментів та інновацій. Його команда першою в Харкові провела операцію з використанням кріодеструкції (вплив на тканини здійснюється за допомогою низьких температур). Євген Дмитрович дійсно зацікавився цією новітньою методикою і у 1989 році захистив з цієї теми  докторську дисертацію. А після того, як наприкінці 80-их відбулася революція у малоінвазивній хірургії (такій, яка дозволяє проводити операції з мінімальним ушкодженням тканин пацієнта), лікар ХВОРОСТОВ знову був попереду харківських колег. Він ознайомився з лапароскопічними та ендоскопічними операціями за кордоном (у Німеччині та Росії), а пізніше сам передавав досвід під час робочих поїздок до В’єтнаму. А коли Євген Дмитрович першим в Україні почав робити пересадку клітин підшлункової залози, уже до Харкова приїздили лікарі з країн середньої Азії та Африки.

На питання, чи не лячно бути першопрохідцем у такій тонкій сфері, як хірургія, отримую однозначну відповідь: «Страху не було ніколи, я ж стою на сторожі здоров’я! Завжди йду назустріч хворому, беруся за операцію навіть якщо випадок вкрай важкий. Хочеться, звичайно, щоб було менше хірургічних і більше терапевтичних хворих».

Не дивно, що з таким ставленням до роботи та любов’ю до науки саме Євгена Дмитровича запросили очолити кафедру хірургічних хвороб відродженого у Каразінському медичного факультету. Це сталося  у 1994 році: «Ми починали з нуля: у перший рік двоє викладачів навчали усього 16 студентів. Поступово нарощували і кількість, і якість: зараз на кафедрі навчається 1335 студентів, яким передають знання 32 викладачі, − говорить Євген Дмитрович. −Із самого початку й до сьогодні базою для наших студентів залишається Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця». Вона є однією з кращих за рівнем забезпечення, за кадровим складом».

Кафедра хірургічних хвороб − серед найсильніших на медичному факультеті. Під керівництвом професора ХВОРОСТОВА її співробітники розробляють та відточують нові методи діагностики та лікування з використанням сучасних малоінвазивних технологій. За час існування кафедри опубліковано більше 400 наукових статей та тез, 9 монографій, отримано 25 патентів України на використання і корисну модель. Сам Євген Дмитрович є автором і співавтором 315 наукових робіт, у тому числі трьох монографій. Він також має 15 авторських свідоцтв та патентів! Під його керівництвом захищено 2 докторські та 11 кандидатських дисертацій.

Дійсно, спостерігаючи за спілкуванням завідувача кафедри та її співробітників, я відмітила особливе взаєморозуміння та взаємну повагу. Здається, що Євгена Дмитровича розуміють з півслова, навіть з півпогляду! Своїх колег та учнів професор ХВОРОСТОВ називає не інакше, як однодумцями. Це не просто слова, адже, наприклад, під час операції однією командою працюють лікар, його асистент та анестезіолог, які на кілька годин стають злагодженим механізмом.

«Я з глибокою повагою ставлюся до таких хірургів, як О. О. Шалімов (він був і моїм опонентом на захисті докторської дисертації), М. І. Кузін і багатьох інших. Бував на їх операціях, обмінювалися досвідом. Минулого року ми зі співробітниками кафедри побували на кількох серйозних українських та закордонних конференціях, відвідували з’їзди Європейської асоціації лапароскопічної  хірургії, що відбувалися у Чехії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Австрії та Ізраїлі. Хірург вчиться та навчає протягом усього життя», − говорить Євген Дмитрович.

Як встигати і оперувати, і займатись наукою, і навчати? Рецепт професора ХВОРОСТОВА простий та складний водночас: організованість та самодисципліна. Ці якості − головне, що вимагає від себе та колег завідувач кафедри. Тому мене зовсім не дивує, що їм довіряють найбільшу цінність − людське життя.