Заархівуйте себе самі

ВІД РЕДАКЦІЇ. «Харківський університет» завершує публікацію матеріалів, присвячених року ЦНБ ХНУ імені В. Н. Каразіна. Наш останній матеріал про електронний архів.
Електронний архів (інституційний репозиторій) нашого університету функціонує з вересня 2009 року. Опікується ним відділ автоматизації та програмного забезпечення ЦНБ. Завідуюча відділом Ольгу Юріївну САМОХВАЛОВУ розповідає про електронний архів сьогодні та перспективи його розвитку.
– Електронний архів – це база даних наукових публікацій, яку надає університет в Інтернеті. У деяких ВНЗ архів існує на базі комп'ютерних центрів, в нашому ж університеті – на базі ЦНБ. Від учених нашого університету ми очікуємо наповнення. Головний принцип інституційного репозиторію – самоархівування. Це означає, що вчені університету, зареєструвавшись, мають право самі розмістити власні статті у відповідних колекціях. Студенти та аспіранти також можуть розміщати свої наукові роботи, але лише з рекомендації свого наукового керівника. Якщо ж вчений через свою зайнятість, наприклад, не має часу сам заархівувати власний матеріал, він може прийти до бібліотеки з текстом роботи та ключовими словами трьома мовами, і наш працівник розмістить це в електронному архіві. До речі, закон про авторське право ми не порушуємо, адже матеріал автори розміщують в Інтернеті виключно добровільно, а у випадку, коли це робить наш працівник, складається письмова авторська угода.
Вчена Рада рекомендує каразінським науковцям розміщувати власні праці в репозиторії, адже до їх праць мають доступ усі користувачі Інтернет. Це збільшує індивідуальний індекс цитування вченого та, як ми вважаємо, загальний рейтинг університету. І дійсно: з вересня рейтинг Каразінського зріс. Думаю, в цьому є й заслуга ЦНБ, бо наш електронний архів зазначили у Міжнародному реєстрі ROAR (Саузгемптський університет, Велика Британія) та Директорії реєстрів відкритих архівів (Ноттінгенський університет, Велика Британія).
– Якою є структура електронного архіву?
– Структура архіву – достатньо зручна для користування: архів складається з колекцій факультетів, НДІ, ЦНБ, також існує розділ «Alma mater», де можна знайти рідкісні книги та книги, присвячені історії університету. Всередині колекцій також існують підрозділи, як-от наукові роботи, учбові матеріали, роботи студентів, матеріали науково-методичного характеру тощо. Для факультетів майже немає обмежень щодо характеру розміщуваних матеріалів: допускаються статті, монографії, автореферати, дипломи (бакалаврські та магістерські), розширені анотації тощо. Електронний архів створює обличчя факультету, тож можна додатково розмістити фото- та відеоматеріали навчального або методичного характеру. Хіба що вірші не можна розміщати.
Початок електронного архіву заклали у 2008-2009 роках на стику двох проектів університету: «Прикордонний білорусько-російсько-український університетський консорціум», який передбачав створення відкритих університетських електронних архівів (Бєлгородського державного університету та нашого) і проект Києво-Могилянської фундації «Електронна бібліотека: центри знань в університетах України», який передбачав створення відкритих електронних архівів Києво-Могилянської академії, Харківського університету, Чернівецького університету тощо. Києво-Могилянська фундація (США) допомагає цим закладам освіти отримувати доступ до найвідоміших видавництв світу.
– Хто опікується інституційним репозиторієм у нашому університеті?
– Відділ автоматизації та програмного забезпечення ЦНБ, а конкретно: Олександр Вікторович ГОРБУНОВ (інженер), що займається системним адмініструванням, супроводом на сервері, адаптацією програмного забезпечення та дизайном архіву, Олена Іванівна ТИМЧЕНКО (оператор), що допомагає розміщувати праці, директор ЦНБ Ірина Казимирівна ЖУРАВЛЬОВА та я. Олександр Вікторович, Ірина Казимирівна та я проводимо заняття з заступниками деканів із наукової роботи та науоквцями на факультетах. Ми пояснюємо їм, як користуватися архівом і як розміщати в ньому власні праці. На сьогоднішній день ми провели заняття на хімічному, психологічному та фізико-технічному факультетах, а також розповіли про електронний архів першокурсникам. Деякі факультети цікавляться самі, як-от мехмат. До кінця 2010 року плануємо ознайомити з роботою репозиторію всі факультети. Крім того, підтримку та допомогу ми отримуємо від завідувача відділу глобальних і локальних мереж Дмитра Олеговича КАДНІКОВА.
Так, з часу створення архіву ми провели три конференції. Особливих труднощів з електронним архівом не виникає. Єдина проблема – це недостатня потужність бібліотечного серверу. На ньому, крім репозиторію, дуже багато інших інтернет-ресурсів. Тому розширення нашого архіву зараз обмежене можливостями бібліотечного серверу. Але, за рішенням Ученої Ради, в 2011 році для бібліотеки придбають потужний файл-сервер, на який електронний архів і перенесуть.
– Які плани на 2010 рік ?
– Основні наші плани пов'язані з наповненням репозиторію та рекламуванням його. Так, з моменту відкриття у ньому розмістили вже понад 500 документів. Особливо активними виявилися історичний факультет (263 роботи), фізичний (39), соціологічний (32, причому особливо активні студенти), хімічний (9) і мехмат (розмістив цілу монографію).
Шановні читачі, вам захотілося ознайомитися з електронним архівом самим? Або навіть розмістити у ньому власну роботу? Тоді вам буде у нагоді ця інтернет-адреса: http://dspace.univer.kharkov.ua/?locale=uk.

А. КУТАС.