ВІД РЕДАКЦІЇ. На радіофізичному з’явився ще один доктор фізико-математичних наук в «скарбниці» факультету. Доц. О. Ю. БУТРИМ отримав підтвердження із ВАКу. Захист пройшов ще восени. Наш кореспондент А.СПАСІБКО зустрілася із Олександром Юрійовичем.
Олександр Юрійович, кафедра теоретичної радіофізики: «Наука прийшла в моє життя ще на третьому курсі університету. Тоді моїм куратором був професор кафедри радіофізики Олег Олександрович ТРЕТЬЯКОВ, потім — професор Микола Миколайович КОЛЧИГІН. Перша наукова робота вийшла вже за рік потому. Сьогодні маю 90 наукових публікацій.
— Олександре Юрійовичу, яку проблему Ви досліджуєтеєте у своїй докторській роботі?
— Дисертація присвячена дослідженню кола питань, об'єднаних концепцією розкладання електромагнітних полів в суперпозицію просторових конфігурацій — «мод», причому перегляд здійснюється в тимчасовій області, що дозволяє ефективно розглядати широкосмугові процеси. Створено новий науковий напрям дослідження хвилеводних систем з поперечно-неоднорідним заповненням в різних конфігураціях шляхом побудови модових розкладів в тимчасовій області на основі загального підходу часткового поділу змінних в рівняннях Максвелла. Виявлено і досліджено явище поширення імпульсної поверхневої хвилі в діелектричному хвилеводі, описана структура такої хвилі і фізичні механізми її формування.
— Чому Ви досліджували саме цю тему?
— Тематику застосування «методу модового базису» до широкосмугових завдань поширення імпульсних сигналів в хвилеводах на нашій кафедрі теоретичної радіофізики створив професор Олег Олександрович Третьяков ще в 1990-х. Студентом третього курсу в 1998 році я прослухав спецкурс проф. О.О. Третьякова з цієї теми, захопився питанням, і в своїй дипломній роботі в 2000 р. вже, фактично, заклав основу розширення цього методу на широкий клас задач з поперечно-неоднорідними хвилеводами. Це вилилося в кандидатську дисертацію, яку я захистив у 2005 році, а подальше розширення досліджень на ще більш широке коло завдань призвело до підготовки у нас на кафедрі ще чотирьох кандидатських дисертацій протягом наступних років, в керівництві якими я брав безпосередню участь. Як підсумок, до захисту моєї докторської дисертації, узагальнив всі свої результати, отримані в рамках цієї тематики.
— Скільки років Ви працювали над докторською роботою?
— Докторська дисертація включає в себе нові результати, отримані протягом 10 років після захисту кандидатської. Безпосередньо підготовкою дисертації в рамках докторантури в ХНУ я займався з 2011 по 2014 рр. Захист відбувся 16 жовтня 2015 р.на спеціалізованій раді при нашому Університеті. Опонентами виступали член-кореспондент НАНУ Петро Миколайович Мележик (директор Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова в Харкові), професор Олександр Георгійович Нерух, завідувач кафедри вищої математики в ХНУРЕ, доктор фізико-математичних наук та Дозіслав Богданович Куриляк з Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенко у Львові. Варто зазначити, що проф. О. Г. Нерух опонував свого часу ще мою кандидатську дисертацію.
А.СПАСІБКО.