Від нашого спеціального кореспондента

Друк

У дикобразів народився білявий малюк


ВІД РЕДАКЦІЇ. Читачам «Харківського університету» давно припала до душі наша рубрика  від власного кореспондента про незвичне, цікаве, захоплююче, що побачив, почув, помітив:  і репортаж із садиби сера Ісаака Ньютона, із осіннього Ботсаду альма матер, про народжене у Харківському дельфінаріїї дельфінятко Гермеса, і про пропозицію подовження життя старих книг… Сьогодні про альбіносика СНІЖКА.

Влітку минулого року в Харківському зоопарку в сім`ї індійських дикобразів (Histrix indica) народився альбінос. Назвали малюка Сніжком, і не дивно, адже він повністю білий, а оченята червоні. Глядачів до нього поки що не пускають і тримають дикобраза на карантині, бо ще маленький дуже. Тому, щоб дізнатися подробиці про життя альбіноса я відправилася до завідувача відділу наукових досліджень Стрілкова Дмитра Георгійовича.

− Скажіть будь ласка, як вийшло, що малюк народився альбіносом?

− Взагалі то для індійських дикобразів альбінізм не рідкість і не є унікальним явищем. У нас колись давно була пара білих дикобразів, тож можливо залишився якийсь загублений ген, який і спричинив народження альбіноса. Щоб відбулася подібна мутація, необхідно, щоб у обох батьків вищепився рецесивний ген, а потім два таких гена зустрілися, - каже Дмитро Георгійович.

Зазвичай дикобрази вважаються довго живучими гризунами, вони доживають приблизно до 20 років. Але нажаль альбіноси відрізняються слабким здоров’ям і їм дуже важко вижити в дикій природі. Адже по-перше шкірні покрови не захищають тварину від ультрафіолету, а по-друге вони стають дуже помітними для хижаків. Але, як виявилося, дикобрази мають одну цікаву особливість − голки. Саме так вони захищають себе, випускаючи голки, які від’єднуються від шкіри і чіпляються на хижака. Найстрашнішим ворогом дикобраза є леопард. Але тут, у зоопарку Сніжок у безпеці, крім того йому забезпечили належний догляд.

«Оскільки дикобраз є великим гризуном, він їсть не все і інколи може пройти понад 10 кілометрів в пошуках їжі. Вони їдять опалі плоди, викопують клубні. Ми годуємо їх овочами та фруктами, даємо гілочки, вони дуже люблять кору дерев, можуть їсти зелень, отже є дуже розбірливими», − зазначає Дмитро Георгійович.

Сходіть подивитися на білявого малюка! Сподіваймося, що він проживе довгі та здорові 20 років!

Вікторія ДУБОВА, наш спецкор.