Випускник − наша гордість!

Друк

Учитель − рідна мама


Багато хто називає свою школу другим домом, а вчителів − другими батьками. Та буває і так, що твій учитель і є твоя рідна мати. І мій улюблений вчитель − Ткаченко Серафима Дмитрівна. Це моя мама вже п’ятнадцять років викладає українську мову та літературу, її учні завжди поважають і прислухаються до неї. У мене часто запитують: «Мабуть, складно вчитись у школі, де працює твоя мама?».

…Серафима Дмитрівна народилась 17 січня 1978 року в селищі Верхньо-Дніпровському Дорогобузького району Смоленської області. У віці двох років разом із батьками переїхала до села Тихого Вовчанського району Харківської області, де з 1984 навчалася у Вовчансько-Хуторській середній школі. У шістнадцять років  вступила до Харківського національного університету імені Каразіна на філологічний факультет. Серед великої  кількості викладачів філфаку моя мама з повагою і вдячністю згадує Безхутрого Юрія Миколайовича, декана факультету і викладача української літератури, який допомагав їй з дипломною роботою, а також Коржа Петра Яковича, викладача методики викладання літератури, і Борзенка Олександра Івановича, викладача української літератури. Найкращими студентськими друзями Серафими Дмитрівни були: Логвиненко Оксана Володимирівна, яка зараз працює заступником директора в Чугуївській гімназії №5; Лук’яненка Сергія Станіславовича, зараз викладач на філологічному факультеті університету імені Каразіна; Петрухову Тетяну, викладача у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Мама говорить: «Не я обрала професію, а професія обрала мене». Мама − вчитель у третьому поколінні: сестра її бабусі, Божко Ніна Ніканорівна, була вчителем початкових класів; її мама, моя бабуся Кузнєцова Любов Іванівна, та тітка, Сопєліна Людмила Іванівна, вчителювали російську мову та літературу; старша сестра, моя тітка Потоцька Галина Дмитрівна, викладає фізику. Мама, продовжуючи традицію, обрала професію вчителя української мови та літератури,  у 2012 році вона отримала вищу категорію.

Учні Серафими Дмитрівни пишаються своєю вчителькою. Пишаємося і ми, двоє її дітей: Дмитро і Тетяна.

Дмитро ТКАЧЕНКО,  випускник  гімназії №34, м. Харків, слухач підкурсів «Творчий конкурс».