ВІД РЕДАКЦІЇ. Нещодавно люди, небайдужі до творчості Іллі Юхимовича, святкували визначну дату − 170 років від дня народження митця. А народився Ілля Рєпін 5 серпня 1844 року в Чугуєві, що на Харківщині. Свої перші кроки, як художник, він зробив у місцевій школі військових топографів. Далі − у чугуївського іконописця І. М. Бунакова. У 1863 році Ілля Юхимович перебрався до Петербургу, де продовжив навчання в художній школі Товариства заохочення мистецтв, а потім − в Академії мистецтв. Найбільш відомими шедеврами пера Рєпіна вважаються такі його роботи як-от «Бурлаки на Волзі» (1873), «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891), «Іван Грозний та син його Іван 16 листопада 1581 року» (1885), «Портрет композитора М. П. Мусоргського» (1881), «Портрет письменника Л. М. Толстого» (1887), «Не чекали» (1884)… Картини на усяк смак!

…Художньо-меморіальний дім-музей Рєпіна в м. Чугуєві. Літо. Це такий собі острівець любові до мистецтва та любові до природи. Ми в Чугуєві. Знаходимося за адресою вул. Р. Люксембург, 8. Перед нами − невеличкий одноповерховий будиночок, старанно вимощений білилами, із традиційно зеленими рамами на вікнах. Двір − соковито-зелений завдяки фруктовому саду та квітковому оздобленню: рясніють барвами улюблені художником мальви, чорнобривці, піони…Усередині «білого будиночка» низькі стелі, у передпокої − особисті речі Іллі Юхимовича: синій оксамитовий берет, білий жилет. Стіни хати зсередини покриті білилами, а підлога вкрита лаком. Відчутний запах лаку та воску, магічно свіжий, приємний. Усюди дуже світло та затишно. У вітальні − стіл із темного дерева, вкритий тонкою білою скатертиною, три стільці та м’яка лава. У кутку − невеликий сервант, в іншому − ікона Рєпіна «Богоматір з немовлям». На стіні − старовинний годинник,  біля вікна − столик із самоваром.

В іконописній кімнаті біля вікна стоїть мольберт, а стіни завішані образками іконописців 19 століття, вчителів Рєпіна, та авторськими роботами самого Іллі Юхимовича. Меморіальний дім експонує чотири оригінали ікон художника, а також більш пізні його роботи, зокрема портрет Верьовкіної, малюнки, офорти. До речі, саме тут можна побачити перший ескіз картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
У дворі ще одне невеличке приміщення − це майстерня Рєпіна. Оригінальна будівля не збереглась у війну, у період окупації міста фашистами загинуло багато робіт і особистих речей І. Ю. Рєпіна, що були у його родичів та друзів. Тут, у майстерні, особливу увагу до себе приковує велика, оздоблена різними орнаментами фізгармонія, яка і досі справна. Великий стіл. На ньому − свічки. У кутку стоїть величезний мольберт, а на стінах висять роботи Рєпіна… Отож, аби відчути весь цей колорит, треба завітати сюди. Тож, збирайте сім’ю, друзів, знайомих та вирушайте до Чугуєва − подивіться, «як карбувався Рєпін».

…А ми повертаємося до Харкова. І тут, хочу сказати, у нас є ще один привід для свята − 70 років від дня заснування Харківської дитячої художньої школи імені І. Ю. Рєпіна (в народі − «Рєпінка»)!  Школу відкрив учень Рєпіна  Семен Маркович Прохоров до 100-річчя від дня народження великого митця. У цьому закладі учням надають професійну академічну освіту початкового рівня з таких дисциплін, як: малюнок, живопис, композиція, скульптура тощо. Окрім цього, тут можна освоїти ази комп’ютерної графіки, графічного дизайну та декоративно-прикладного мистецтва. У нашому університеті навчаються сьогоднішні вихованці та випускники школи Рєпіна.

…Олександр МАЛЬЦЕВ, студент групи ЮП-34, закінчив заклад у 2010 р. Сашко − онук Заслуженого працівника культури України, художника Петра Миколайовича Мальцева, який зробив великий внесок у відкриття та розвиток Харківської школи ім. І. Ю. Рєпіна. Студент розповідає:«У мене вся сім’я пов’язана з мистецтвом. Тому малювання та навчання у «рєпінці» були для мене такими ж важливими, як і навчання у звичайній школі. Мені завжди подобалося малювати аквареллю на сирій поверхні. На жаль, зараз на це у мене мало часу. Стосовно творчості Іллі Рєпіна, то відзначу свої улюблені його картини − «Чоловік з дурним оком», «Портрет дядька Івана Федоровича Радова» та, звичайно, «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Всі його роботи − по-своєму геніальні».

…Норманна МОЛОТОВА, студентка групи ІС-33, пройшла у художній школі трирічний курс для підлітків:«Я захоплююся картинами Рєпіна. Вони завжди були для мене, як зразок, вершина, якої слід прагнути. Що б мені хотілося побажати Іллі Юхимовичу на честь ювілею, якби ми зустрілись? Бажати творчих успіхів, як прийнято у художників, я б не стала: адже що таке творчий успіх як не те, чого досяг Ілля Рєпін? Тому я хотіла б побажати йому здоров’я та щастя − того, чого так хочеться кожному з нас».

… Безсумнівно, Ілля Юхимович Рєпін зробив неабиякий внесок у розвиток зображального мистецтва. Його пам’ятають і люблять! Розширюється географія музеїв  та навчальних закладів імені І. Ю. Рєпіна. На його честь називають вулиці, станції, площі, теплоходи, повітряні судна, астероїди, кратери… А про пам’ятники Рєпіну годі й казати!»

Ілля Юхимович ставив перед собою неймовірні задачі. Він накопичував досвід та методом спроб і помилок досягав поставленої мети: «…Мені немає діла до особливих фарб, красивого колориту, витончених мазків і віртуозності кисті. Я завжди переслідував суть: тіло, як тіло. Правда, так правда».

Кристина НОВІКОВА, наш спецкор

Творча майстерня викладача О.НЕРУХ.