УЖЕ ПІВРОКУ ТРИВАЄ ГЕЙМ!

ВІД РЕДАКЦІЇ. 50 років – це багато чи мало? Напевно, кожен вирішує сам. Така дата для «Унікорта» - лише гарний початок життя, тому що його життєдіяльністю турбуються справжні фанати своєї справи. Одним із таких ентузіастів є Валерій Львович Бурко (майстер спорту, п’ятикратний чемпіон України, член збірної команди СРСР з 1961-1967 рр.):
- Споглядаючи на сучасний тенісний комплекс «Унікорт», доцільно сказати, що все повертається на круги своя, адже на цьому самому місці майже 100 років тому, були …тенісні корти. Більше того, до революції тут активно працював тенісний клуб під назвою «Фенікс». Найвідомішим тенісистом якого став Василь Шеликетинський, що посідав призові місця у всеросійських змаганнях.
У 1959 році, коли завершилася реставрація Будинку проектів, в споруду якого мав перебратися університет, методом комсомольської будови з’явився невеличкий стадіон з біговими доріжками і секторами для стрибків та метання, три волейбольних і два баскетбольних майданчика, нестандартне футбольне поле, а також два тенісних корти. Спорудження стадіону завершилося до початку Всесоюзної Універсіади, яка проводилася на нових підмостках. І першим переможцем змагань на наших кортах став куйбишевський студент Роман Городницький.
Із цього самого моменту починається тріумфальна історія університетських кортів. Засновником цих кортів був доцент радіофізичного факультету Борис Герасимович Сидоренко. Своїм прикладом він привніс у стіни університету «моду» на теніс. Незважаючи на вік та соціальний статус викладачі ходили на корти. Так, захопилися цим видом спорту академік Олександр Олександрович Галкін, професор Юрій Федорович Бухалов та багато ін….. До речі, тодішній студент, сьогочасний академік Володимир Петрович Семиноженко.
- З 1960 року – продовжує робити екскурс в історію Валерій Львович - команда тенісистів Харківського університету протягом 50 років ставала переможцем Спартакіади вузів Харкова. Більше того, вона вигравала і Спартакіаду вузів України, і студентську першість Радянського Союзу».
- А які трансформації «Унікорт» пережив за цей час?
- Клубна база протягом всіх цих років розвивалася та реформувалася. За 50 років – два тенісних корти трансформувалися в сучасний стадіон, 12 відкритих і 6 закритих майданчиків. Центральний корт з трибунами на 700 глядачів із сучасним освітленням. Проте, справжньою гордістю, все ж залишається побудова зимового спортивного комплексу. Розпочате в 1983 році будівництво закінчилося в 1990-му спорудженням Палацу тенісу. До моменту свого відкриття він міг запропонувати любителям гри два корти з килимовим покриттям, що відповідало міжнародним стандартам, чотири тренувальних корти, стінки, тренажерний зал, тренувальний зал для занять спеціальною фізичною підготовкою, методичний кабінет і бібліотеку з підручниками, книгами і журналами з тенісної тематики, а також відеотеку, роздягальні і душові, кімнати відпочинку для тренерів, майстерню по ремонту ракеток, роздягальні для викладачів та студентів, автостоянку. Не можна не сказати слова про «Домік» - одноповерхову споруду, для вузького кола робітників і тренерів, яка на цей час стала певним адміністративно-медичним центром кортів. Під його дахом розмістилися кімнати для тренерів, роздягальні для тенісистів, туалети та душові, а також методичні та медичні кабінети. У 2003 р. покриття верхнього залу було замінено на суперсучасне синтетичне покриття.
- Розкажіть, будь ласка, Валерію Львовичу, про досягнення вихованців «Унікорту»?
- В 1987 р. на базі, що функціонувала вже близько п’яти років ДЮСШ «Буревісник», відкрилася нова спеціалізована школа Олімпійського резерву з тенісу. За півсотню років в клубі підготували понад 40 майстрів спорту, двох майстрів спорту міжнародного класу. Дмитро Поляков – став останнім чемпіоном СРСР, переможцем турніру серії «Гран Прі» в Югославії. Разом зі своїм одноклубником Дмитром Музикою заробив авторитет молодій українській державі в матчах кубка Девіса.
Тетяна Перебийніс - фіналістка Уімблдонського турніру, учасниця Олімпійських ігор в Афінах та Пекіні. Вихованці клубу постійно входили і входять до складу дорослих та юнацьких національних збірних. Ми дуже пишаємося своїми вихованцями. Саме тому, доцільним було народження музею. Його експозиція почала активно формуватися з в перші роки діяльності музею, і продовжує доповнюватися до сьогоднішнього дня.
- А які заслуги має сам «Унікорт»?
- В 1992 р. клуб «Унікорт» отримав статус національного тенісного центру України, а в 2004 за результатами Всеукраїнського іміджевого рейтингу «Україна. Кращі підприємства» в номінації «Спорт та здоров’я» наш клуб став лауреатом. Підбиття підсумків і церемонія нагородження відбулася 25 червня 2004 року в Домі прийомів Адміністрації Президента України. На кортах клубу проходили ігри Чемпіонату СРСР 1983 р., чемпіонати України, чоловічих та жіночих професійних турнірів. Особливе місце посідають традиційні турніри «Меморіал М. А. Черницькій», «Меморіал М. І. Школьника», «Фанат», (проводиться в пам'ять про справжнього фаната тенісу, який, на жаль, зарано пішов із життя, Бориса Григоровича Колодяжного, доцента кафедри механіко-математичного факультету) «Wilson Cup». В цих змаганнях брали участь майбутні зірки світового тенісу Андрій Черкасов, Наталя Звєрєва, Марат Сафін, Олена Дементьєва, Анастасія Мискіна, Світлана Кузнєцова, Марія Кириленко, Анна Чакветадзе, сестри Бондаренко та багато ін..
Тенісний клуб «Унікорт» відомий далеко за межами України. Географія безлічі турнірів, і в яких регулярно беруть участь тренери та вихованці клубу, обіймає 9 країн п’яти частин світу: Австралія, Азія, Америка, Африка, Європа. Ми підрахували, що близько в 71 країні світу грали «унікортівці».
- З якими іншими тенісними клубами підтримуєте дружні стосунки?
- «Унікорт» упродовж багатьох років підтримує дружні стосунки з австрійським «Аске», бельгійським «Ларгайон», польським «АЗС», тенісним клубом німецького міста Альфельд, тенісним клубом англійського графства Херефоршир, тенісним центром в Хайфе (Ізраїль), «Діма Шпорт Центр» (Німеччина), заснованим нашим вихованцем Дмитром Поляковим, белградським тенісним клубом, американською школою тенісу із Сан-Франциско та багато ін.
- Чи торкнулися реформування певних структур «Унікорта»?
- Зберігаючи традиції, клуб постійно шукає щось нове. На початку 90-х років на деяких факультетах заняття тенісом набули статус академічних занять з фізичного виховання. Продуктивним, в плані реорганізації, видався 2005 рік, коли була сформована студентська тенісна секція. Вона розгорнула свою роботу, відповідно створеної в тенісному клубі «Унікорт», матеріально-технічної бази. Сьогодні секцію відвідують близько сотні студентів різних факультетів, а заняття проводять тренери з великим досвідом. В 2006 р. були організовані перші турніри серед студентів, які тренуються за спеціалізацією «теніс». А починаючи з 2006-2007 навчального року теніс входить до навчальної програми університету. Не знаю чи знайдеться ще один вуз в країні, де проходить тенісна спартакіада між факультетами?!
- Щиро дякую Вам, за такий поглиблений екскурс в історію «Унікорта».
- Завжди радий, приходьте на святкування.
- Обов’язково.
Дні, з моменту знайомства з директором клубу Валерієм Львовичем Бурко, промайнули непомітно. І ось, із завмиранням серця я йду, вже знайомою стежкою, до «Унікорта», де сьогодні відбувається святкування його 50-річного ювілею. На корті спортсмени, багато відомих людей Харкова та країн далекого зарубіжжя, (хоча, ознайомившись із біографією Валерія Львовича, далеких країн не існує).
Усі трибуни корту зайняті, а поруч, подалі від запрошених йде підготовка до свята: хтось нервує, хтось радіє, в цілому – всі при ділі. Незмінним на очах кожного з присутніх, я помітила небайдужість до спорту та гордість за «Унікорт».
- «Що для Вас «Унікорт»? - питаю захоплену дівчину в тенісній формі.
Олена Павліченко, група ЛЖ-32:
-Я з дитинства захоплююсь тенісом і завжди хотілося спробувати самій. І ось таку можливість мені запропонував університет, коли на першому курсі перед студентами став вибір, який вид спорту обрати, я знала – піду на теніс. Теніс – це дивовижно. А тим більше - отримуєш задоволення, граючи на такому величному «Унікорті».
Станіслава Клімова, учасниця турніру: «Унікорт» для мене це не просто великий тенісний клуб, це в першу чергу можливість грати на гарному корті і відчувати себе частинкою цієї величі.»
Олена Касьяненко, тренер клубу: «Для мене «Унікорт» - це життя, він займає основну частину мого життя…».
… Долучившись до неповторної унікортівської атмосфери, що був представлений на святі, захотілося самій взяти у руки ракетку та пограти у цей дивовижно вишуканий та різнобарвний вид спорту, яким є теніс. Бо спорт вчить чесно перемагати і гідно програвати. Отже, вчить головному – вчить жити, як сказав Хемінгуєй.

З великою повагою до «Унікорту» та його людей Катя МОЛЧАНОВА, спецкор.