Наука  стає ближчою!

ВІД РЕДАКЦІЇ. У січні виповнилося рівно рік «ЛандауЦентру». Недільним ранком січня 2015 я заходжу до «ЛандауЦентру» і  перше, що потрапляє мені на очі - сертифікати, дипломи та подяки в рамках  на стіні, фотографії, що повертають нас у січень 2014 року, коли відкривали Центр… А ось -  намальовані широко розкриті дитячі очі і слова: «Величезне спасибі за палаючі очі моєї дитини!». Майже 200 тисяч відвідувачів побували тут із своїми дітьми упродовж року. А значить півмільйона дитячих очей - радісних, здивованих, закоханих. Так наука стає зрозумілішою і ближчою до кожного, хто побажає доторкнутися до цього світу!

Директор «ЛандауЦентру» Вікторія Володимирівна  КРУГЛОВА ділиться своїми спогадами: « До відкриття центру нас підштовхнула надзвичайна зацікавленість харків’ян та гостей міста «науковими пікніками», які ми проводили у вересні та жовтні 2013 р. Тоді прийшло не менше семи-восьми тисяч людей. Їх було так багато, що не можна було проштовхнутися на центральному вході. Приходили екскурсії зі шкіл, просто батьки з дітьми. Такі пікніки проходили й в інших містах, але наш пікнік був найбільшим і найпопулярнішим в Україні! Але сама ідея створення такого центру виникла у нас ще раніше. Та  саме «пікніки» стали рушійним поштовхом для нас!

Університет виділив нам майданчик у Північному корпусі - колишній магазин університетської книги. Це була дуже цікава пропозиція облаштувати під наш центр «джинсову кімнату», в якій всі стіни були обтягнуті джинсовою тканиною. Разом з громадською організацією «Громада Харкова» ми вирішили зробити певний виставковий майданчик для цікавої науки. Самі оформляли  зал, співпрацювали з дітьми, які нам виготовляли іграшки з орігамі, самі «оживляли» зал, де раніше просто стояли стелажі з книгами.  А 3 січня 2014 року відкрили центр.  Ми домовилися,  що будемо демонструвати, адже наш університет в цьому плані дуже багатий! Обирали експонати саме ті, які можна було покрутити, взяти в руки, зробити з ними якийсь дослід. Ми не хотіли позиціонувати себе як музей! Багато було експонатів з фізики, була красива кінетична скульптура, яка складалася з тенісних м’ячиків, була темна кімната, де демонструвалися ефекти заломлення світла, ефекти RGB. Варто додати, що через рік ми все це знову втілили в життя, але зробили це на новому, більш якісному рівні».

…А я, відвідувач через рік,  проходжу далі та потрапляю до затемненої кімнати, де змодельоване справжнє зоряне небо - неперевершене видовище! Виходжу на світло і зустрічаюся із справжнім велосипедом, а навколо нього безліч маленьких та не дуже дітлахів. А велосипед не простий: коли відвідувач крутить педалі, виробляється енергія та спалахують лампочки, починає працювати вентилятор, розташований навпроти нього. Неменший захват відвідувачів викликає «Доступне піаніно», яке, завдяки майже повністю прозорому корпусу, дозволяє ознайомитися зі своєю внутрішньої будовою. Весь час, що я була в «ЛандауЦентрі» знаходилися бажаючі відчути себе піаністом.

Вікторія Володимирівна продовжує: «За рік ми зробили майданчик науки, на якому знаходяться експонати, які вже є власним надбанням «ЛандауЦентра». Всі експонати зроблені небайдужими людьми, які зробили їх за власний кошт та принесли до нас. В нашому центрі працюють справжні майстри. За цей рік ми навчилися щось робити власноруч! Дуже важливо також підтримувати ці експонати в належному стані, щоб не одна сотня дітей до них змогла доторкнутися. Інколи експонати не витримують  активності відвідувачів. Отож, коли ми плануємо якусь виставку, ми завжди про це думаємо!  Дуже приємно відзначити, що роль університету в нашій справі надзвичайно велика! І університет - це справжні популяризатори науки, це випускники університету, які мають відношення до «Асоціації випускників» та викладачі, які зараз працюють на університетських кафедрах. Дякуємо колективам фізичного, фізико-технічного, біологічного, механіко-математичного, історичного факультетів. Вони разом з «ЛандауЦентром» формують уявлення про університет як про місце, в якому  наука втілюється в абсолютно популярні, цікаві експонати, які роблять науку доступною для кожного з відвідувачів! Це десятки людей, які охоче діляться з нашими відвідувачами своїми знаннями, це тисячі відвідувачів!»

...А моя подорож до центру продовжується:  бачу «Людину зсередини». Цей експонат знайомить дітей з основами анатомії. Це макет людини з внутрішніми органами. Справа бачу справжнє диво: маленька дівчинка сама підіймає себе вгору на стільці! Виявляється це стає можливим, завдяки механізму з лебідкою, прив’язаною до ручки, яку потрібно крутити, щоб підняти самого себе. Далі за столами переважно дорослі займаються кропіткою працею: збирають певні геометричні фігури з маленьких частин, які розкладені на столах. Таке собі тренування для мозку! Є тренування й спортивного характеру: баскетбольне кільце, в яке потрібно влучити м’ячем. Здається все просто, але м’яч потрібно кидати в окулярах. Деякі з яких оптично наближають предмет, інші ж віддаляють. Поряд висить плакат, який пропонує дитині одягнути окуляри та замислитись над тим, як відчуває себе людина, яка насправді погано бачить, але забула свої окуляри вдома. Цей соціальний проект закликає нас бути добрішими до оточуючих. І я розумію, що «ЛандауЦентр» навчає дітлахів не лише науковим тонкощам, але й загально людським цінностям та нормам поведінки.

- Чи виникали якість труднощі в роботі центру за цей рік?

- Я завжди наголошую на тому, що наш центр абсолютно не має відношення до політики. Я вдячна своїм колегам, що нам вдалося зарекомендувати себе як організацію, яка справді займається стовідсотковою наукою!

…Переходжу до експонатів, що знайомлять дітей з біологією. Ось -  мурашник зсередини. Ось -  хатка бобра, колекції молюсків, метеликів та ще багато цікавого. Маленькі дослідники природи зосереджено за допомогою щіточок розшукують у піску маленькі скарби: кістки, камінці та фрагменти стародавнього посуду та ін. Якій дитині не хотілося б відчути себе археологом? «ЛандауЦентр» надає їм таку можливість. А поряд на стіні  - чудові дитячі малюнки школярів, які вони намалювали спеціально для Центру. Картинки з оптичними ілюзіями,  великий плакат «Скільки цукру в улюблених напоях». Дуже корисна річ, яка дозволяє дізнатися, скільки цукру та калорій містять улюблені «Живчик» чи «Coca Cola» та інші напої. Крім того, на плакаті показано за допомогою якого виду діяльності можна позбутися цих калорій за найшвидший час.

- Як «ЛандауЦентр» відсвяткував свій перший день народження?

- Нам хотілося продемонструвати щось незвичайне, здивувати відвідувачів. Звичайно, ми намагаємося це робити постійно, оновлюємо колекцію наших експонатів, переймаємо досвід інших центрів чи музеїв науки. Але в цей раз нам хотілося зробити щось дивовижне, таке, що кожен день не продемонструєш! Наприклад, хімію, на жаль, поки що ми не можемо демонструвати  постійно, тому що для цього ми маємо дотримуватися певних правил техніки безпеки. Але на річницю ми змогли продемонструвати відвідувачам наскільки це цікава наука. Нам допоміг в цьому Інститут монокристалів, який є нашим постійним партнером. Особиста подяка академіку В.П. Семиноженку, який ініціативно ставиться до роботи «ЛандауЦентру». Отже, ми продемонстрували різні кристали. Крім того, ми запросили молодих вчених з Інституту низьких температур, які показали цікаві досліди зі світлом. Також до нас прийшли наші постійні партнери  Hackerspace з 3D-принтером. Одним з найцікавіших експонатів стала лампа Тесла, яку приніс Сергій Фрост. Відвідувачі були в захваті від блискавок, які вона створювала під музичний акомпанемент. На жаль, такий експонат ми не можемо демонструвати кожного дня, адже він повинен постійно знаходитись під наглядом людини, яка розуміє всі його тонкощі. Зараз ми думаємо над тим, як це організувати. На день народження до нас прийшли як постійні відвідувачі, так і люди, які вперше про нас дізналися. Нам залишили подарунки, гарні слова, малюнки, які діти спеціально малювали до нашої річниці. Атмосфера була доволі іншої порівняно з днем заснування «ЛандауЦентра» рік тому. Тоді людям було все незвично, а зараз вже відвідувачі розуміли, що це за центр. Під час святкування ми виставили наші найкращі експонати з минулих виставок. Кожен з наших постійних відвідувачів зміг згадати свої емоції та враження, пов’язані з тим чи іншим експонатом. Аудиторія була різна, починаючи від зовсім малесеньких діток і закінчуючи поважними дідусями та бабусями. Майданчик «ЛандауЦентру» об’єднав людей, які хочуть дізнаватися щось нове та розвиватися.

…Я дійсно підтверджую: в залі багато експонатів, кожен з яких викликає зацікавленість у відвідувачів. Марія прийшла з доньками трьох та дванадцяти років: «Нам дуже сподобалися експонати «Вертикальний більярд» та «Мертва петля». Взагалі подобається сама атмосфера, все доступно, все можна поторгати, дітям дуже цікаво. Взимку це одне з найкращих місць, куди можна сходити».

Наталя також привела своїх хлопчиків 5-ти та 11-ти років до «ЛандауЦентру»: «Мені та старшій дитині більш за все сподобалося зоряне небо та експонат, який дозволяє малювати за допомогою піску, а ось маленького привертає все, що рухається та видає звуки. Ідея центру дуже хороша, потрібно її й надалі розвивати».

Олександр та його син Андрійко, якому шість з половиною років постійні відвідувачі «ЛандауЦентра»: «Нам все подобається, ми ходимо сюди кожні вихідні!»

Вікторія Володимирівна ділиться роздумами: « Всі наші експонати створені на основі науки, це не шоу, не ілюзії. Але все одно ми дозволяємо малюкам відчувати себе трішки чарівниками. Наприклад, якщо дитина легко підіймає свою маму на стільці, просто крутячи ручку, це ж диво! Дуже приємно, коли після відвідування нашого центру діти кажуть, що бути розумним - це круто! Якщо раніше модно було проводити дні народження чи просто вихідні в різних інших місцях нашого міста, то зараз багато людей йде саме до «ЛандауЦентра». Батьки розповідають, що діти навіть починають більш серйозно ставитися до навчання. Наш центр стимулює школярів тягнутися до знань. Влітку, коли було дуже багато переселенців з проблемних регіонів нашої країни, були діти з їх числа, які кожні вихідні ходили до нашого центру. Тут вони заспокоювалися, знаходили собі друзів, однодумців, отримували таку потрібну їм увагу. Часто буває, що самі діти підштовхують нас до розуміння експонатів з іншої точки зору. Ми підлаштовуємося під їхні бажання робити з експонатами щось незвичне, неочікуване. Ми завжди запитуємо в людей що їм хотілося б побачити в «ЛандауЦентрі». Бажання бувають у дітей доволі казкові, але до них варто дослухатися. Наприклад, дитина хоче літати в повітрі, чи відчути що таке землетрус. Нам просто треба подумати, яким чином це можна зробити! Варто завжди читати побажання, які пишуть діти після відвідування нашого центру, та коментарі на нашому сайті. Наприклад, дідусь пише, що не міг змусити своїх онуків прийти до «ЛандауЦентру», а потім не міг їх вивести з нього! Нас це надихає!

…Молодий чоловік у червоній футболці з символікою центру  щось пояснює групі дітей, які зібралися навколо вертикального ткацького верстату. Це співробітник «ЛандауЦентра» Самуйлов Ілля, він розповідає, що більша частина відвідувачів - це батьки з дітьми, а також групи школярів. «Більш за все людей цікавлять велосипед, макет людини, головоломки та ткацький верстат, але це не означає, що інші експонати залишаються без уваги!»

- Які плани у «ЛандауЦентру» на 2015 рік?

- В цьому році нам дуже хотілося розширити територію «ЛандауЦентру» і ми над цим зараз працюємо. Плануємо проводити якісь заняття для дітей, збільшити кількість експонатів. Ще наші відвідувачі виявляють бажання мати якусь сувенірну продукцію з символікою центру. Їм хочеться пити чай з чашки, на якій написано «ЛандауЦентр» чи носити рюкзак з логотипом нашого центру. Ми спробуємо надати їм таку можливість! Роботи дуже багато,коли стоїш на початку дороги і робиш перші кроки, то розумієш безмежжя цієї дороги. Але треба не боятися йти далі.

… Наша подорож до світу науки теж  добігає свого кінця, але я впевнена, що повернусь сюди знову та порекомендую «ЛандауЦентр» своїм друзям. За один раз неможливо ретельно ознайомитися зі всіма експонатами та й додаються нові, саме тому відвідувачі повертаються знову і знову, щоб дізнатися щось нове та з користю провести час. Особисто я  кажу «ЛандауЦентрові»: «До нових зустрічей!»

Л. МАРТИНЕНКО.