Науковці - люди майбутнього

У грудні Старого року  у  Києві, у Великому конференц-залі НАН України  відбулася офіційна церемонія вручення нагород лауреатам Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року. Серед лауреатів - професор кафедри ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету Харківського Каразінського університету Є. О. БАРАННИК,  учений у галузі медичної фізики, акустики і фізики твердого тіла. Спеціально для нашої газети  у №15 (4024) «Лікуємо хворобу віку» Євгеній  Олександрович давав ексклюзивне інтерв’ю про винахід та роботу над ним.  Нагадаємо, що метод діагностики раку, запропонований Є. О. Баранником за допомогою зсувних хвиль і досі є унікальним, оскільки незважаючи на значні зусилля, провідні виробники ультразвукової діагностичної апаратури так і не змогли на сьогодні втілити його у повному обсязі у своїх діагностичних приладах. Новий апарат має інший алгоритм отримання діагностичної інформації, що заснований на теорії допплерівського зондування. За своїми функціональними можливостями знаходиться на рівні кращих. Навіть має переваги - він у рази дешевший та дозволяє значно підвищити достовірність діагностики онкологічних захворювань. Також  Євгеній Олександрович  дослідив процес формування зсувних хвиль у м'яких тканинах під дією сили радіаційного тиску сфокусованих пучків ультразвукових хвиль, завдяки чому зробив внесок у розробку нового методу еластографії м'яких тканин. Професор  поділився враженнями  про церемонію вручення.

Євгеній Олександрович БАРАННИК:

- Щодо церемонії, то вона, на щастя, була не дуже офіційною, з офіційних осіб був тільки голова Комітету з державних премій України Борис Євгенович Патон, який вручав відзнаки лауреатам.  Перед церемонією вручення Є. Б. Патон виступив з достатньо лаконічною промовою, в якій сказав (про це можна прочитати, до речі, на сайті Комітету), що науковці - це люди майбутнього так само, як у науці та новітніх технологіях - майбутнє України. Було дуже приємно, що у своїй промові він поряд з іще декількома роботами згадав і про нашу, вважаючи її однією з найкращих. Мене особливо вразило те, що незважаючи на свій вік,  він дуже добре і приязно тримався і вистояв усю церемонію, тому при врученні відзнаки я подякував йому і щиро побажав здоров'я. Загалом усе було дуже скромно, проте дуже приємно, що і в такі часи церемонія все ж таки відбулася. Я сприймаю це як добрий знак.

Л. ТИМАРСЬКА.