Середа, вересня 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Як підробити студенту?

Щоб не свистів вітер у кишенях…

Як підробити студенту?


Щаслива людина, яка займається «любою» працею. Адже праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним» (Г. Сковорода). Саме навчання повинне бути для студента улюбленою справою. Але як воно може так стати, якщо ми зациклюємося над тим, як забезпечитися хоча б необхідними для проживання фінансовими умовами?

Серед 50 опитуваних студентів 1-3 курсів філологічного, хімічного, біологічного, юридичного факультетів Харківського університету, яким допомагають батьки, кожен зізнається, що матеріальної допомоги не вистачає на найнеобхідніщі витрати (їжу, житло, транспорт, одяг та хоч якусь «миттєву радість»). Не вистачає грошей і тим, чий дохід складається зі стипендії та допомоги батьків.

…Кожен другий студент розмірковує про роботу, яка б приносила необхідний додатковий заробіток, і щоб при цьому не впливала на навчання та віднімала якомога менше часу. Як виявилося, лише приблизно 15-20% студентів знайшли «вигідну» роботу.

Ось, наприклад, робота офіціантом. Студентка юридичного факультету Олена Вербицька зазначає: «Важка робота, віднімає багато часу, але дає необхідний заробіток».

Вікторія Зубарь, третьокурсусниця хімічного, говорить, що працює в магазині одягу «Ле Сільпо» продавцем. Влаштовує ця робота неповною зайнятістю та комфортністю умов роботи. Але графік не з кращих: з 17:00 до 23:00. Дещо важко суміщати навчання та роботу.

Влада Полторацька, студентка філологічного, працює агентом з нерухомості у компанії «Аверс». Задоволена, насамперед, тим, що обсяг роботи, який вона повинна виконати, може «зачекати». І у будь-який вільний час вона може заробити додаткові гроші.

Наталя Натідзе, теж з філологічного, працює у контакт-центрі «Global Bilgi». Розповідає, що дізналася про роботу від друга, а потім вирішила й сама знайти сайт в інтернеті та відправити своє резюме. Графік дуже гнучкий: вона сама вирішує, скільки годин їй працювати та в які дні. Тож робота майже не впливає на навчання, але труднощі все ж інколи виникають.

Цікаво, що наші студенти займаються пошуком роботи самостійно. Оголошення вони знаходять в інтернеті, газетах та на стендах з оголошеннями. І мало хто знає, що студентський профком пропонує роботу з неповною та повною зайнятістю. Що проходять ярмарки вакансій, на яких є можливість поспілкуватися із представниками роботодавців, ознайомитися з умовами працевлаштування та надати своє резюме. Ті ж, хто знають про ці можливості, не зважають на них. Вікторія Зубарь чула та не цікавилася, бо не відчуває довіри. А Наталя Натідзе теж знала, та робота, яка там пропонується, не влаштовує ані доходом, ані комфортом. Вона побачила лише декілька оголошень про розповсюдження листівок та роботу в костюмі в зоопарку.

Приїжджі студенти зазначають, що батьки найчастіше не знають про підробіток. Все, що вони можуть дати ― вони віддають. «Лише зайві переживання та клопіт викличе звістка про підробіток», ― говорить Анастасія Мачужак. Та все ж деякі опитувані говорять, що їх батьки знають і навіть підтримують своїх студентів у цих «справах». Вікторія Зубарь: «Мама спочатку була проти, бо боялася, аби я не перетруджувалася. Але зараз підтримує мене, не перечить».

Студенти, які живуть в Харкові з батьками і не обтяжені витратами за житло, харчі та ще й отримують стипендію, майже не мають такої нагальної потреби в додатковому заробітку. Але і вони намагаються знайти підробіток, бо не хочуть обтяжувати батьків своїми «незапланованими розтратами».

Розчаровує інший аспект: студенти знаходять роботу не за майбутньою професією. Якщо і з’являється можливість працювати за спеціальністю, то лише безкоштовно, або з маленьким заробітком. Студентів використовують лише як наймитів, яких не беруть за професійним спрямуванням, просто не дають змоги покращити свої теоретичні знання та закріпити їх практично. Мотивують це тим, що немає відповідного стажу роботи. Але ж стаж не заробиш, якщо ти лише студент. Отож, і залишається лише працювати «ким випаде можливість».

Я відшукала в інтернеті на запит про роботу для студентів близько 40 оголошень. Це вакансії: продавець в тютюновому магазині, торговий представник, робота в інтернеті, перекладач, редактор тексту, менеджер по рекламі, кур’єр, офіціант, розповсюджувач листівок, касир, банківський співробітник, програміст тощо. Досить широкий вибір. А що не за професією підробіток, то, гадаю, не слід падати духом. В будь-якому разі робота стане розвиваючим щаблем вперед.


Юлія ПОПУДРЕНКО, група ЛЖ-21.