З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Вже цілий навчальний рік група ЛУ-13 разом і в горі, і в радості. «Дівчата та Єгор», так одного разу назвала цю групу Хомік Олена Євгенівна. І ця назва дійсно є найпершим нашим плюсом. Єгор ― єдиний хлопець серед 24 дівчат. Товариський, веселий, він може підтримати та допомогти в будь-яку хвилину.
Другою, не менш важливою особливістю, є староста ― Дорожко Анна. Відповідальна, моторна та відверта, вона встигає як староста зробити дуже багато важливих справ. І так майже кожного дня.
Варто нагадати й про те, що у групі пречудовий куратор ― Коротич Катерина Володимирівна ― професіонал-викладач, щира, добра та відверта. Завдяки її турботам колектив є згуртованим, єдиним цілим. З куратором ми відвідали літературний музей, сходили і до університетського музею історії, де дізналися про альма матер так багато нового. З нею потерли «шару», написала подяку та побажання університету…
Маємо свою першу традицію: вітати іменинників. Для кожного вибираємо ті подарунки, які б здивували та порадували іменинників.
Четвертою особливістю колективу є взаємодопомога. У квітні ми взяли участь у недільнику: прибирали спортивний комплекс. Спритно та завзято упорались за півтори години, і при цьому працювали весело, швидко та продуктивно.
Встигли дівчата прибрати сміття, підмести сухе листя, обрізати зайві гілки.
Колектив наш ― активний та небайдужий. Саєнко Лариса, Тодорова Яна, Кучеренко Катерина вже встигли взяти участь у КВК, на зимовому кубку, і вибороти там четверте місце. Саєнко Лариса та Кравцова Анна активно працюють у профспілці університету.
А літню залікову сесію ми розпочали із заліку з етнографії, ставлячи сценку про побут та звичаї українського народу. ЛУ-13 у цьому традиційному дійстві виборола друге місце серед трьох груп за показ українських вечорниць. Єгор, єдиний хлопець у групі, грав дівчину, Галю, доньку господині. Більшість дівчат, у свою чергу, взяли собі ролі бравих хлопців на селі. Азартно та захоплено грали ми і тут.
То чи переконала я вас, що моя рідна група ЛУ-13, що завершила лише перший курс, є організованим, дружнім та різнобарвним колективом? Чому саме різнобарвним? Тому що кожен представник цієї групи є не просто індивідуальністю, а великим талантом. Кожен з нас пише: хтось прозу, а хтось вірші. А всі разом пишемо неповторну сторінку в історіъ рідного Каразінського університету!
Людмила ГОРДЕЙЧУК, першокурсниця групи ЛУ-13.