Четвер, листопада 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Премії

Премії

 

Золота медаль імені В. І. Вернадського


Цього року світова громадськість відзначає знаменну дату — 150-річчя від дня народження академіка Володимира Івановича Вернадського. Золотою медаллю імені В. І. Вернадського нагороджено професора Харківського університету (кафедра фізичної географії та картографії) Ігоря Григоровича ЧЕРВАНЬОВА.

На міжнародних урочистостях, що проходили у Сімферополі на базі Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського за участі міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, представників Верховної ради і уряду АР Крим, відбулося нагородження науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток наукового здобутку В. І. Вернадського — видатного геолога-геохіміка, засновника біогеохімії, вчення про біосферу та ноосферу. Золоту медаль імені В. І. Вернадського вручено професору Харківського університету (кафедра фізичної географії та картографії) Ігорю Григоровичу ЧЕРВАНЬОВУ.

— Ігоре Григоровичу, Ви отримали вищу відзнаку пам’яті академіка Вернадського в Таврійському університеті?

— Так було відзначено мою тривалу співпрацю з науковцями цього поважного університету у декількох напрямках: розробці підручника із землезнавства разом з академіком НАН України М. В. Багровим та професором І. І. Боковим, спільні зусилля з відкриття кафедри ЮНЕСКО «Альтернативна енергетика і сталий розвиток», що планувалася як міжуніверситетська, але була відкрита лише у наших партнерів, та особливо — в розробці задуму, змісту й експозиції Музею ноосфери, перша черга якого відкрита для перегляду напередодні знаменної дати.

— Університет і підручник — це зрозуміло. А землезнавство?

— Дезорієнтує невдала назва дисципліни, що виникла півстоліття тому в російськомовній літературі (як «Землеведение») і не набула міжнародного статусу. Землезнавство — це зовсім не «землеробство»: це сукупність знань про той природний об’єкт, який Вернадський назвав біосферою (до речі, теж не дуже вдало, як на мене). Ми з колегами із Таврійського університету продовжуємо далі вчення Вернадського. До речі, 10 років тому ми отримали за цей підручник Державну премію України — найпершу в сучасній Україні таку високу відзнаку саме за підручник.

— А чому музей такого загального значення опинився в Криму?

— З декількох причин. Таврійський університет засновано з ініціативи В. І. Вернадського; тут збереглися бібліотека, де він працював, його архів тощо. Але головне — протягом тривалого часу ТНУ разом з Міжнародним фондом В.І.Вернадського очолює рух з популяризації світлих ідей видатного вченого, які набувають все більшого значення. Збувся його «пророчистий» вислів: «Царство моих идей впереди». Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського — у вершині цієї піраміди наукового пошуку раціонального майбутнього людства.

Л. ГРУБНІК.