Неділя, листопада 19, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Розширювати міжнародну співпрацю

Інтерв’ю в номер

 

Розширювати міжнародну співпрацю

 


Про наукову роботу на факультеті іноземних мов розповідає доц. Н. А. ОНІЩЕНКО, заступник декана з наукової роботи факультету іноземних мов: «Наші дослідження, в основному, фундаментальні, хоча мають найбільший вихід до практики. З 90-х років розробляються держбюджетні теми. На даний момент зареєстрована тема «Когнітивно-дискурсивні дослідження мови як регулятора соціальної поведінки». Над нею працюють представники усіх кафедр».

– Які наукові школи представлені на факультеті?

– Основна наукова школа у нас одна – вчення про мову і культуру одного з найвизначніших філологів нашої країни Олександра Опанасовича Потебні. Сучасні напрямки наших досліджень лежать в рамках антропоцентричної лінгвістики, а точніше когнітивно-дискусивної парадигми, яка передбачає пояснення взаємозв’язків між мисленням і мовою. Відповідно, досліджуються як мисленнєві феномени, концепти різних культур, наприклад, англо-німецькомовної культури, у тому числі в порівнянні з українською, так і різноманітні мовленнєві явища, наприклад, комунікативні стратегії: стратегії маніпуляції, конфронтації, кооперації. На факультеті розвивається напрямок когнітивної прагмалінгвістики в історичному аспекті, керівником якого є проф. І. С. Шевченко. Школою регулятивної лінгвістики керує проф А. П. Мартинюк. Проф. В. О. Самохіна – керівник напряму лінгвістики тексту, лінгвопоетики. Проф. В. Г. Пасинок очолює напрям методики викладання іноземних мов. Кафедра теорії і практики перекладу розробляє два напрямки: стратегії і тактики перекладів, усного, письмового, послідовного і синхронного, та напрям методики підготовки перекладачів. Реальним застосуванням їхньої роботи є відкриття класу синхронного перекладу, у якому можуть навчатися не тільки студенти, а й усі бажаючі, які мають відповідний рівень володіння мовою. Про методику підготовки перекладачів пишуть дисертації під керівництвом проф. Л. М. Черноватого.

– Скільки навчальних посібників на рік готує факультет?

– Щороку наш факультет видає понад 50 навчальних посібників, які базуються на результатах наших фундаментальних досліджень. Цього року ми готуємо до випуску першу в Україні монографію, присвячену інтеграції фундаментальної науки і методики викладання іноземних мов. Це колективна монографія «Сучасні мовознавчі теорії та інноваційні практики навчання іноземної мови». Виходять посібники з грифом МОН, які використовуються в школах і регулярно перемагають на конкурсах навчальної літератури. За результатами наших досліджень ми одразу ж ідемо до аудиторії і можемо побачити, наскільки працюють наші теоретичні роздуми.

– Чи розвивається на факультеті студентська наука?

– Теоретичній науковій підготовці наших майбутніх колег приділяється дуже багато часу. Багато наших студентів є членами студентського наукового товариства, беруть участь у роботі дослідних груп, наприклад, у рамках школи історичної прагмалінгвістики. Таким чином, ми навчаємо студентів не тільки тому, що є в мові, а й тому, як цим правильно користуватись. Наш теперішній голова СНТ Світлана Тарасова прийшла на цю посаду і взялась за організацію наукової роботи з першого курсу. Тепер вона навчається вже на третьому курсі і має 12 опублікованих статей. Довкола неї зорганізувалась ініціативна група, яка інформує студентів про конференції, програми, стажування, наукові обміни. У квітні відбудеться міжнародна студентська конференція «Каразінські читання: іноземна філологія. Пошук молодих».

– Які ще конференції проходять на факультеті?

– Факультет проводить 12 регулярних конференцій, а минулого року кафедра англійської мови почала гарну традицію – проведення студентських конференцій англійською мовою на всіх факультетах. За їхнім результатом публікуються два збірника наукових статей. Кафедра німецької та французької мови проводять аналогічні конференції, але у формі он-лайн, тобто статті викладаються на сторінці форуму СНТ, учасники коментують, ставлять запитання автору, який відповідає на них.

– Які теми ще недостатньо розвинені?

– Є деякі пробіли, над якими ми працюємо. Це, безумовно, дослідження романських мов, у них немає такої багатої історії, як у германських мов, принаймні на нашому факультеті. Кафедра романських мов зараз багато над цим працює. Напрям синології – китаїстики – тільки починають досліджувати. Студенти з першого курсу беруть участь у конференціях, присвячених ієрогліфіці, які проводяться у співробітництві з Інститутом Конфуція.

– Чого бракує науці на факультеті?

– У нас доволі обмежені можливості у міжнародному співробітниці, тому що ми не завжди можемо публікувати результати своїх досліджень в науковометричних базах та міжнародних журналах. Ми б хотіли більше виходити на міжнародний рівень. Поки наше співробітництво стосується переважно країн СНД. Ми публікуємо свої роботи в Росії, Азербайджані. Ми б хотіли брати участь у трьохсторонніх проектах. Передусім для цього бракує фінансів. Навіть наша держбюджетна тема не отримує фінансування. Хоча кілька останніх років наші колеги почали налагоджувати зв’язки з науковцями Болгарії, Фінляндії, Польщі, брати участь у міжнародних конференціях. Наш факультет видає електронний журнал, який має міжнародну редколегію. Туди входять науковці з України, Росії, США, Німеччини та Болгарії. Цей журнал отримав статус фахового. Уже вийшло п’ять номерів. Він має свій сайт і називається «Когніція. Комунікація. Дискурс».


– Наскільки змінилась наука на факультеті за останні роки?

– Наука на факультеті змінилася і в кількісному, і в якісному відношенні. На початку 2000 років факультет «варився в своєму соку»: проводилися внутрішні конференції, було мало можливостей надрукуватися чи поїхати кудись. Захистів було 6-7. З 1996 року на нашому факультеті працює спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій. Зараз вона є одною із найпопулярніших в Україні: до 22 захистів на рік. До нас їдуть захищатись з усієї України. В перспективі плануємо відкрити докторську раду. Маємо 12 докторів наук , а це більше, ніж у Київському університеті. А кількість публікацій у фахових виданнях за рік на факультеті сьогодні сягає 300, не враховуючи тез.


С. СВІТЛОВА.