Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університетська продукція

Університетська продукція

 

Переклад як творчість…


ВІД РЕДАКЦІЇ. Що таке переклад? Це копіювання чужого твору чи власне творіння перекладача? Хтось вважає, що у роботі перекладача немає ніякої творчості. Олександр Володимирович РЕБРІЙ, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови, має іншу думку. У своїй першій одноосібній монографії «Сучасні концепції творчості в перекладі» він доводить те, що переклад – це творчість.

Олександр Володимирович написав цю роботу в рамках виконання дисертаційного дослідження на ступінь доктора філологічних наук. Його науковим керівником був іменитий вчений у галузі філології, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка В’ячеслав Іванович КАРАБАН.

Автор говорить, що поняття перекладу тісно пов'язане з поняттям творчості. Вони є процесом і результатом певної роботи. Олександр Володимирович:

– Робота перекладача важка. Адже, створюючи новий текст, важливо не відійти від змісту першоджерела, залишатися у рамках певної теми, стилю. З іншого боку – у людини, яка перекладає, має бути величезна скарбниця синонімів. У перекладі фігурує таке поняття, як варіативність. Запропонуй кільком людям перекласти один той самий текст і побачиш, що кожен з них перекладе його по-своєму. Тому я схильний вважати, що переклад – це творчий процес. Хоча людина і передає основний зміст конкретного тексту, але вона це робить по-особливому: самостійно підбирає засоби для передачі думки, будує речення…

Трьохсотсторінкова книга вийшла у грудні 2012 року. Олександр Володимирович говорить, що вона для широкого кола читачів. Вона буде корисною для викладачів і студентів.

Де ж бажаючі зможуть знайти цю монографію? Автор:

– Цей проект не комерційний, а науковий. Я не планую заробляти на цій публікації. Зараз її можна знайти на науковому абонементі Центральної наукової бібліотеки. До травня вона буде викладена в Інтернеті, на сайті факультету.


Л. ГРУБНІК.



Про безпеку інформації


Каразінський університет одним із перших видав українською мовою книгу з грифом МОН України, присвячену безпеці інформації! «Безпека інформаційних систем і технологій» — саме таку назву має новий навчальний посібник, написаний викладачами факультету комп’ютерних наук В. І. ЄСІНИМ, О. О. КУЗНЕЦОВИМ, Л. С. СОРОКОЮ.

Хоча в анотації зазначено, що книга призначена для студентів, які навчаються за спеціальністю «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», читати її можуть усі, кому цікаво дізнатись про захист інформації за допомогою комп’ютерних технологій. На 632 сторінках простою і доступною мовою автори розповідають про роль інформації, загрози її безпеці, методи й засоби захисту. Книга складається з двох великих частин («Основи безпеки інформації» та «Методи й засоби захисту інформації в інформаційних системах»), які поділяються на 11 розділів.

«Подібні книги існують на російській мові, а от на державній — їх одиниці, — говорить доц. В. І. Єсін. — Також наше видання відрізняється від інших тим, що ми перші подали в такому обсязі дані про український криптографічний конкурс (криптографія — наука про методи забезпечення конфіденційності та автентичності інформації). Матеріал цей вже був відомий, але існував роз’єднано. Нам же вдалось поєднати його. Україномовна книга була написана на основі нашого російськомовного видання, але зі значними доповненнями, адже комп’ютерна наука динамічна, за її розвитком потрібно постійно слідкувати!»

А редакція газети «Харківський університет» бажає вам більше читати як наукової, так і художньої літератури, і з кожної книгою все глибше пізнавати світ довкола себе!


А. ПРАВДИВА.

 

На боротьбу із залежністю


Серед підручників, які були рекомендовані Міністерством освіти і науки України, можна виділити монографію із цікавою назвою – «Комплайєнс хворих з алкогольною залежністю». Епіграфом до праці, який і окреслює тематику досліджень, стали слова Джека Лондона: «Алкоголізм – це породження варварства – намертво тримає людство з часів сірої та дикої стародавності і збирає з нього жахливу данину, пожираючи молодість, гублячи силу, енергію, кращий цвіт роду людського».

Над цією роботою працювали професор, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки Л. Ф. ШЕСТОПАЛОВА та аспірант медичного факультету Н. Н. ЛЄСНА.

У монографії розкриті клініко-психологічні аспекти актуальної проблеми комплайєнса (від англ. compliance – згода, поступливість. – авт..) хворих з алкогольною залежністю. У ній проаналізовані сучасні уявлення про феномен комплайєнса, охарактеризовані психологічні фактори його формування та функціонування. Цінність дослідження у тому, що автори розробили типологію комплайєнса хворих на пагубну звичку. Окрім цього, запропонована система психокорекції, яка налаштована на підвищення мотивації лікування для пацієнтів наркологічного профілю.

Проф. Л. Ф. ШЕСТОПАЛОВА:

– У роботі ми розкрили проблему психології лікувального процесу. Намагалися зрозуміти психологічні фактори хворих на алкогольну залежність. Чому один хворий більше піддається лікуванню, а інший – менше.

Монографія «Комплайєнс хворих з алкогольною залежністю» буде корисною для медичних психологів, наркологів, психотерапевтів та інших спеціалістів, які займаються питаннями лікування й реабілітації наркологічних хворих.


Т. ЛІСНА.

 

Де економічна еліта?


У січні 2013 року світ побачила монографія «Економічна модернізація та господарська еліта» Є. М. Воробйова та О. Ю. Барвенко. Видання призначене для молодих науковців, студентів, аспірантів, викладачів та усіх тих, хто цікавиться процесами модернізації економіки.

Книга написана російською мовою, містить два теоретичних розділи: «Теоретико-методологічні основи дослідження економічної модернізації» та «Господарська еліта в економічній модернізації транзитивного суспільства». Ця монографія – спроба комплексного осмислення місця господарської еліти в економічній модернізації.

«Чому Україна, одна з найбільш розвинених республік Радянського Союзу, не розвивається зараз? Що вона втратила за ці роки? Як науковці осмислюють цю проблему? На ці запитання відповідає наша монографія. Відбувся процес деіндустріалізації, тому українська економіка потребує модернізації. Мова йде не тільки про вдосконалення інструментів, а й про культурний рівень», – розповідає завідувач кафедри економічної теорії проф. Є. М. ВОРОБЙОВ.

Монографія «Економічна модернізація та господарська еліта» – результат роботи Євгена Михайловича та його аспірантки Олени Барвенко. Коли дівчина після закінчення економічного факультету прийшла до аспірантури, вони з керівником обрали тему і почали шукати, аналізувати і систематизувати інформацію. Зараз Олена працює у банківській сфері і є кандидатом економічних наук. Її кандидатська та статті Євгена Михайловича стали основою книги.

Тема монографії надзвичайно актуальна – вважає автор. Сьогодні Україна знаходиться на роздоріжжі і має обрати шлях майбутнього розвитку. Мова йде про зону вільної торгівлі та Митний союз. Який би країна не обрала напрямок, це буде крок до змін в економіці, до економічної модернізації. Як відбуватимуться ці процеси і які зміни чекають на нас? У книзі описані теоретичні проблеми модернізації та можливі шляхи їх вирішення, тож монографія буде корисна як спеціалістам, так і просто тим громадянам, які цікавляться економікою і прагнуть в ній розбиратися. Шкода, що робота включає тільки теоретичний аспект, але з іншого боку, поки навіть керівництво країни не знає, які саме економічні перетворення та політичні відносини сприятимуть розвитку України. Євген Михайлович впевнений: що б наша держава не обрала – підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що означатиме вхід до зони вільної торгівлі, чи Митний союз – цей вибір можна назвати терміном «цугцван» – погіршенням ситуації від будь-якого ходу гравця у шахах.

Другий розділ монографії озвучує проблему господарської еліти та перераховує найголовніші умови її формування. «Господарська еліта – це ті, кому належить реальна влада в країні», – пояснює Є. М. Воробйов. У роботі наявна інформація про етногенез цієї еліти та її роль у розвитку господарських систем.

Автори детально розписали передумови формування «патріотичної» господарської еліти, яка б сприяла розвитку держави. Та як теорію втілити в життя? І чи можливо це? А модернізація? Що вона «принесе» з собою? Пропоную поміркувати, прочитавши цю монографію.


С. ЖУЧОК.