П'ятниця, листопада 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Група моя студентська

Група моя студентська

 

Одна душа на шістнадцятьох!

 


ВІД РЕДАКЦІЇ. Якою має бути зразкова студентська група — дружна сім’я університетської родини? Про це наш кореспондент поспілкувався зі студентами групи ЕР-41 — кращої на економічному факультеті за результатами 2011-2012 навчального року.

«Одна душа на шістнадцятьох!» — такий би вигляд мав відомий нам афоризм Аристотеля, якби давньогрецький філософ був знайомий з дівчатами та хлопцями з групи ЕР-41 економічного факультету. Вони спілкуються не лише на парах, а й поза ними: гуляють, ходять у гості, мандрують. А ще — завжди допомагають одне одному!

У чому криється успіх групи? Студентська група, відкривають мені секрет, тільки тоді стає справжньою сім’єю, коли кожен її студент готовий допомогти, коли у ній панує культ знань і навчання, атмосфера наукового пошуку. Усе це має ЕР-41! Лише така група, як ЕР-41, є місцем, де народжуються справжні спеціалісти, де формуються високі моральні якості та правильне ставлення до навчального процесу. 15 студентів групи отримують стипендію, 6 з них — підвищену, оскільки вони відмінники і йдуть на червоний диплом.

«Група — найкраща на кафедрі! — говорить Г. О. ПЕРЕСИПКІНА, куратор групи, викладач кафедри маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. — Із самого початку вона показала себе як сильна. Іноді буває навіть «страшно» заходити до них на пару: усі 16 бажають відповідати. Вони разом ходять в театр, подорожують… От наприклад, їздили в Одесу, Диканьку. Групою цікаво керувати: ініціативні, завжди підходять із запитаннями. Минулого року організували акцію, присвячену боротьбі зі СНІДом. У становленні групи староста Анастасія Придатко відіграла не останню роль!»

Анастасія, а вона, до речі, також встигає керувати профбюро на економічному, робить усе можливе, аби група першою отримувала інформацію про культурні заходи, конкурси, зміни в розкладі. Одногрупниці Поліна Сухоставець, Вероніка Пустовіт і Наташа Кучмій погоджуються, що саме завдяки старості група стала кращою на факультеті: «Настя — дуже активна особистість. До справи вона ставиться серйозно. А цього року Настя ще й представляла економічний факультет на конкурсі «Міс Університет 2013»!»

«Що таке посада старости, я знаю ще з 8 класу школи, — відповідає Анастасія на слова дівчат. — Як університетська староста, більше працюю з документами, займаюся організацією свят та інших заходів на факультеті. Діяльність у профкомі вимагає багато уваги, сама дивуюсь, як усе встигаю. Але без громадської діяльності мені було б сумно!»

За словами Д. В. Мангушева, заступника декана з виховної роботи економічного факультету, кандидата економічних наук, тільки по-справжньому згуртована група може перемогти в конкурсі на кращу студентську групу. ЕР-41 продемонструвала свою згуртованість, перемогла в конкурсі минулого року і довела, що варта наслідування!


А. ДУБОЧОК.

 

Один — за всіх, і всі — за одного


Сьогодні мова піде про одногрупників, для яких слово дружба є фундаментом та скріплюючим матеріалом для їхніх стосунків. Переконатися у цьому я мала змогу, коли на інтерв’ю до редакції прийшла разом чи не вся група. Веселі та активні (хоч і після п’ятої пари) вони почали розповідати про себе, про своє студентське життя. А воно у медиків-третьокурсників дійсно не мед. П’ять лекцій з 8.00 до 17.00 двічі на тиждень, заняття у лікарнях у різних куточках Харкова, участь у наукових конференціях та олімпіадах… Дивуюся, чи є в них час на «поїсти та поспати»? «Немає», — посміхаючись говорять мені. Але ні про що не жалкують: це найкраща професія, найкращий університет, факультет та одногрупники теж найкращі!

Наталя Прокопівна ВЛАСОВА, заступник декана з виховної роботи:

— Це студенти, які працюють як на себе, так і на факультет. Левова частка з них займається в СНТ, відповідальні, дружні, активні. Саме групу ВІ-30 медичний факультет представить на конкурсі.

Їх чотирнадцять студентів. Половина — іноземці, інша половина — харків’яни. Вікторія КАРАВАН, наприклад, живе в області й щодень долає 65 км заради навчання, встаючи о 5 ранку. Українські студенти подружилися і добре лагодять з іноземними колегами. Допомагають їм, підказують, заохочують до наших традицій. Наприклад, відзначають разом вітчизняні свята, дні народження. «На 23 лютого ми вітали наших хлопців, організували їм три піци», — ділиться Катя МОРОЗОВА. Про цю дівчину одногрупники відгукуються, як про активну студентку, товариську та енергійну. Недаремно Катя — профорг третього курсу. Вони, з Анею МАТКОВСЬКОЮ завдяки університету стали найкращими подружками. Аня, у свою чергу, — творча особистість, чудово співає, а ще — «Міс натхнення — 2011» університету. Навчається у їхній групі Маргарита ЄНІЧ, яка вже працює медичною сестрою. У цьому семестрі до ВІ-30 приєднався Муджагет ХАВАДЖ із Йорданії, з яким одногрупники настільки здружилися, що вже ходили до нього на гостини. Сергій ВЛАСОВ взагалі два роки провчився на біологічному, а потім перевівся на медичний. «Зовсім не жалкую про перехід, тут я маю змогу поглибити свої знання з вірусології», — пояснює свій вчинок хлопець. У групі Сергій швидко став «своїм».

Окремої розмови потребує особистість старости. Дівчата наперебій описують свого працелюбного, педантичного, відповідального старосту. Євген НАЗАРЕНКО — дійсно дуже організована людина. На ньому не лише старостування. Хлопець — голова СНТ факультету, заступник голови СНТ університету, член академічного сенату. Цілком заслужено отримує стипендію Харківського міського голови. До слова, четверо із групи отримують підвищену стипендію.

Про своє навчання одногрупники говорять так: «Лікар — це покликання!». Їх не лякають низькі зарплатні, відповідне ставлення держави до медичної сфери. Головне — бути професіоналом, рятувати людське життя. Саме професія і є стимулом для навчання. Знання нашаровуються з кожною наступною темою. Якщо вчора вони вивчали симптоми, то сьогодні вже синдроми, зрозуміти які без вивчення попередньої теми неможливо. Майже 80% навчального матеріалу третьокурсники вивчають самостійно:

— Нам не дуже подобається «болонський процес». Через нього зменшується спілкування викладача зі студентом, а на практиках ми вирішуємо тести.

У червні третій курс складатиме перший державний контроль — КРОК. Окрім підготовки до нього, студенти встигають брати участь в олімпіадах та конференціях. Зараз готуються до Міжнародної наукової конференції «Актуальні питання сучасної медицини», що відбудеться у квітні на факультеті та міжнародної конференції у Туреччині.

— Скажіть, у чому секрет вашої групи?

— Це дружба! Що б ми робили одне без одного? У нас один — за всіх, і всі — за одного.

Минулого року на конкурсі третє місце посіла група ВІ-51. Тому у ВІ-30 є стимул, щоб не тільки не втратити колишні позиції факультету, а й покращити результат колег. Бажаємо їм успіхів!


Т. ВАСИЛЕЦЬ.

Вони вірять у себе


ВІД РЕДАКЦІЇ. Перший етап конкурсу визначає переможців на факультетах. Загальноуніверситетський рівень підіб’є результати у квітні. Кращою групою, яка відповідає високим вимогам, називають групу РБ-41 радіофізичного факультету.

Ще рік тому, на третьому курсі, це була єдина група РБ-31. Цього року цей згуртований колектив розділили на дві групи у зв’язку з програмним планом. Але це не стало на заваді групі залишитись єдиним цілим, хоча і всі досягнення, які отримали за ці роки, розділилися навпіл. Тепер це група РБ-41 (Інна Довбня — староста, Олександра Архіпова, Анастасія Герус, Дзжан Дзехуа, Катерина Івашкевич, Анастасія Корицькая, Марія Чкалова, Ірина Ропакова, Олександр Рудась) та РБ-42 (Дмитро Астапович, Анна Герасимова, Павло Горєлов, Євгеній Гороховатський, Олена Губеня, Олександра Денисова, Ігор Добажансьький, Тетяна Коваль, Максименко Марія, Марина Ратушная, Ольга Ясунова).

Ця група дуже активно бере участь у житті університету, у науковій діяльності. Ще на першому курсі ставили розважальні номери для Alma Mater. У 2012 году Марина Ратушная брала участь у конкурсі «Міс Університет» й отримала звання «Міс Ніжність». Неодноразово на всіх святах університету можно було почути дзвінкий голос Катерини Івашкевич. А танцями радували Тетяна Коваль, Олена Губеня, Марина Ратушная і Марія Чкалова. Ігор Добажанськи, Павло Горєлов, Дмитро Астапович грають у футбольній команді РФФ.

Студентам цієї групи не позичати тяги до знань і праці, багато хто з них не тільки старанні студенти, але й початківці-вчені. Марія Чкалова, Ірина Ропакова і Анастасія Герус подали заявки на участь в VIII Міжнародній науковій конференції для молодих науковців. А Ольга Ясунова відіслала свою роботу на Міжнародну наукову конференцію студентів, аспірантів та молодих науковців «Ломоносов-2013», що проходить в МДУ. Куратор групи, Лариса Вікторівна Сичевська, активно допомагає студентам порадою, показуючи потрібний напрямок, коли вони вже не можуть відшукати його самі. Часто вона проводить з ними бесіди про важливість наукової діяльності. Цікаво, як же в РБ-41 відпочивають? Інна Довбня, староста:

— У нашій групі є традиція — кожен рік на травневі свята ми їздимо на пікнік смажити шашлики. Граємо в теніс, слухаємо музику, одним словом, розважаємося. Ольга Ясунова захоплюється фотозйомкою. Має вже свої досягнення у цій сфері. Її фото розміщені в журналі Forum International, 2 випуску за 2012 рік, стаття «Хвилююче очікування». Тому ще одна наша розвага — періодичні фотосесії на природі. Досить часто любимо посидіти в кафе, обговорити події і комічні ситуації, які траплялися з нами. Так само кожен рік ми беремо участь в тріумфальному поході з факелами до Саржиного Яру, щоб посвятити першокурсників у свої лави.

Група — як парк атракціонів, жартують вони. Кожен індивідуальний і органічний, а разом — єдине ціле. Наприклад, Ольга Ясунова — це «кімната сміху»; Олександра Денисова — «американські гірки», Марія Чкалова — «колесо огляду» — далекоглядна й різностороння у своїх поглядах.

На них чекає майбутнє, а вони вірять в себе, не втрачають людяності, йдуть по життю з добротою в серці.


О. БОБРИК.