Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Квітуче диво

Підрозділи університету

Квітуче диво

 


ВІД РЕДАКЦІЇ. На широких просторах Слобожанщини серед скляних багатоповерхівок і міцних бетонних споруд Харкова вже 209 років квітне Ботанічний сад Каразінського університету. Близько 7000 видів рослин із різних природних зон радують око. Таке розмаїття трав і квітів, кущів і кущиків, молодих і вікових дерев вимагає піклування й уваги. Тому працюють тут лише найбільші фанати садівництва і ті люди, які, попри низьку зарплатню і не найкомфортніші умови праці, усім серцем люблять рослини. У колекції ботанічного саду понад 7000 видів і форм декоративних рослин. По тисячі у відділі дендрології і природних форм, 3000 закритого грунту, близько 2000-2500 — квітково-декоративних рослин.

Отож, щоб подивитись на всю цю красу, пропоную вам разом зі мною вирушити на екскурсію до ботанічного саду. Ходімо!

Сьогодні нашим екскурсоводом буде Поліна Василівна ГОРДЄЄВА — завідувач відділом тропічних і субтропічних рослин. Вона працює тут аж 46 років і надзвичайно любить свою роботу. Перша оранжерея вже чекає на нас. А поки зауважу, що ботанічний сад, як і університет, був заснований у 1804 році. На сьогоднішній день він розташований на двох територіях: Клочківська, 52 і Отакара Яроша, 24. Ми ж відвідаємо кілька оранжерей лише першої території.

Ботанічний сад — це структурний науковий підрозділ Харківського університету. Основний напрямок — інтродукція рослин, тобто призвичаєння нових рослин до умов, де вони раніше не росли. Також тут вивчають і утримують колекційні рослини. Наукові працівники ботанічного саду вивчають не лише екзотичні рослини, а й місцеві, тобто ті, що складають флору Харківської області. До важливих напрямків роботи належить і селекція рослин (отримання нових форм) традиційними і нетрадиційними методами.

Ми перед одним із 11 оранжерейних приміщень. Поліна Василівна зазначає, що в оранжереях рослини розташовані за еколого-географічними зонами. Першими ми подивимось на сукуленти. Це рослини засушливих зон земної кулі (Америка, Африка) з соковитим листям, такі як алоє, або з соковитим стеблом, як молочаї. Поруч зі мною квітне «грошове дерево». А ви бачили його квіти? Ні? То і не дивно. Воно дуже рідко квітне в домашніх умовах через брак світла.

Наступна оранжерея — тропічний ліс. У кожній оранжереї підтримують відповідну для географічної зони температуру та вологість. Тому цілодобово на території ботанічного саду працює не тільки охорона, а й котельня. На Павловому полі з охороною складніше, тому що, по-перше, територія більша, а по-друге, вона не повністю огороджена. Внутрішню частину двору, де знаходяться найбільш цінні рослини, планують огородити повністю, щоб вона не була доступна для випадкових відвідувачів. Більша частина роботи вже виконана. Відкритою залишилась лише невелика ділянка. Цікаво, що колись давно на території ботанічного саду жили директор і головний садівник, щоб зарадити будь-яким проблемам у будь-який час.

…Та повернемось до тропічних рослин. У цій оранжереї багато великих фікусів. Деяким понад 150 років. Доволі цікава рослина — стрелиція — ліана тропічного лісу. Листя у неї досягає метра в діаметрі.

Відділу тропічних і субтропічних рослин, завідувачем якого є П. В. Гордєєва, не вистачає двох працівників. Така ситуація характерна для всього ботанічного саду, як і багатьох інших бюджетних установ: молодь не хоче працювати за невисоку плату. Але справжні «фанати» рослинництва все ж таки є.

«Завжди ботанічні сади тримаються на таких людях. Ця робота — сенс їхнього життя», — запевняє директор ботанічного саду Олександр Олексійович АЛЬОХІН. З цього приводу він згадав показовий випадок з історії: «Імператор приїхав дивитись ботанічний сад в Санкт-Петербурзі. Оглянувши територію, зауваживши обсяги роботи, він запитав: «Яка ж у вас зарплатня?» Йому відповіли. Імператор дивується: копійки, мовляв, і каже: «Я накажу вам підвищити зарплатню». А Регель, директор ботанічного саду, йому на те говорить: «Не треба підвищувати мені зарплату, бо на моє місце будуть намагатися потрапити пройдисвіти і шарлатани». Ось як він любив свою роботу. У нас у ботанічному саду також є такі люди».

Розповім про двох співробітників, які належать до цієї категорії. З Донецького ботанічного саду у 2004 році прийшла теперішній завідувач відділом квітково-декоративних рослин Тетяна Георгіївна ОРЛОВА. Вона куратор колекції багаторічних трав’янистих рослин та дрібноцибулинних. Уже 39 років працює на посаді куратора цибулинних Наталія Миколаївна АЛЬОХІНА. «Якби у мене була можливість розпочати кар’єру спочатку, я прийшла б до ботанічного саду», — говорить вона. Обидві жінки є також науковими співробітниками. За результатами спостережень за рослинами вони пишуть наукові статті, доповіді, що публікуються в профільних наукових журналах і озвучуються на спеціалізованих міжнародних конференціях. Ботанічний сад на своїй базі буде проводити наукову конференцію у вересні цього року. Представники цього відділу університету їздять на конференції до Латвії, Арменії, Росії.
І кого, як не директора ботанічного саду, можна зарахувати до людей, відданих рослинництву. Розмовляючи з працівниками, не раз доводилось чути фрази: «цю рослину привіз Олександр Олексійович» чи «наш директор — справжній ботанік». До речі, він тут працює з 1978 року, а посаду директора отримав у 1996 році.

…А ми з екскурсоводом тимчасом оглядаємо родину орхідні, якої в оранжереї близько 70 таксонів — одиниць класифікації. Окрім екзотичних білих та рожевих орхідей, які ми з вами частенько бачимо в квіткових магазинах, тут є й зовсім оригінальні та рідкісні рослини. Наприклад, орхідея дорогоцінна. У неї зовсім маленькі квіточки, але гарне оксамитове листя. Привертають увагу й ананаси, що розмістилися поруч. Поліна Василівна розповідає: школярі дивуються, що ніяких ананасових пальм не існує. Про екскурсії в ботанічному саду дещо раніше розповів і його директор: «Не секрет, що не тільки діти, а й багато дорослих, іноді приходять вперше до ботанічного саду, хоча все своє життя вони прожили у Харкові. Зараз далеко не кожна дитина може побачити тропічну рослину в природних умовах. А тут, в колекціях оранжерей, є унікальні рослини, на прикладі яких дітям розповідають про рослини в усьому світі. У нас проводяться систематичні екскурсії не тільки для дітей, але й для дорослих. Досвідчені спеціалісти розповідають про рослини, закономірності в житті рослин, про взаємодію їх в з людьми, і з комахами, і тваринами».

Остання оранжерея, до якої ми сьогодні зможемо потрапити — це рослини вологих тропічних лісів. У ній ростуть різноманітні папороті. Тут настільки тепло і зелено, що відчуваєш себе справжнім мандрівником з пригодницького фільму десь за тисячі кілометрів від України. Та час вже повертатися до реальності. Наостанок екскурсовод запрошує мене приходити на Отакара Яроша у квітні, коли масово будуть квітнути цибулинні. До слова нагадаю, що ботанічний сад має не тільки завезені сорти. «Ми отримали вісім сортів тюльпанів. Сьогодні вони зареєстровані та занесені до державного реєстру сортів України. Вони, у першу чергу, відрізняються забарвленням. Окрім того, є більш стійкими до вірусу пестролепестності, ніж тюльпани голландської селекції», — розповідає О. О. Альохін.

Яка цікава була екскурсія! Виявляється, у нашому ботанічному саду є і банан, і субтропічна калина, й авокадо, і навіть маракуйя. Цікаво, а що ж можна побачити на іншій території, тобто на Отакара Яроша? Захоплена красою та розмаїттям флори, прямую до кабінету директора.

— Олександре Олексійовичу, як вийшло, що ботанічний сад має дві території?

— Багато університетських ботанічних садів у світі мають від 1 до 5 га. Цього цілком достатньо. Тоді б ми навели ідеальний порядок. На жаль, у 1957 р. ботанічному саду додали нову територію. Ні нову територію ще до ладу не привели, ні стару.

— Які колекції розміщені на обох територіях?

— Зараз на території Клочківської знаходяться колекції відділу тропічних і субтропічних рослин оранжерейної форми, серед яких понад 3000 видів і форм рослин світової флори та історичний дендрарій, що був закладений з початку існування відділу. На другу територію перенесли колекції відділу дендрології — дерева, кущі та ліани, колекцію квітководства і відділу природної флори. Дендрарій ми зараз намагаємось наситити більш ефектними низькорослими карликовими рослинами. Колись колекція дендрарію ботанічного саду мала близько 250 видів рослин. Щороку вона поповнювалась на 5-10 видів. Рослини були посаджені дуже густо. У багатьох дерев дуже цікава форма крони, структура гілок, а за такої посадки декоративність цих рослин стає менш помітною. Зараз ми намагаємось з цим боротися: прибираємо малоцінні породи, замінюємо їх більш декоративними. Зараз у видовому відношенні колекція сильно зросла.

Хоча у ботанічному саду університету не все досконало, тут є багато відданих справі людей, тих, хто любить природу і піклування про неї вважає своїм обов’язком. Тому фінансові труднощі та постійні ремонтні роботи не завадять йому квітнути і радувати не тільки гостей міста, але і харків’ян.


С. ШКУРАЙ.