Неділя, листопада 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Харків шанує велич людей...


ВІД РЕДАКЦІЇ: На стільці сидить маленька дівчинка. Поряд стоїть Леонард Гіршман та знімає пов'язку з її очей. Саме так виглядає пам'ятник, що відкрили на території міської офтальмологічної лікарні № 14 ім. Л. Гіршмана. Він виконаний у співавторстві архітектором В. І. Лівшицем та скульптором А. Н. Демченком. У лікарні побувала наш кореспондент К. АНІНА.
У клініці ім. Л. Гіршмана сьогодні функціонують п'ять мікрохірургічних відділень, поліклініка, відділення лазерних методів лікування очей, фізіотерапевтичне відділення, клініко-діагностична лабораторія та кабінет функціональної діагностики. Річна кількість операцій – близько восьми тисяч. На рахунку клініки – різноманітні нагороди від міської та обласної влади та навіть грамота від Кабінету Міністрів України з медаллю. Персонал клініки – 50 висококваліфікованих спеціалістів. Головний лікар – Михайло Іванович КОВТУН.
– Михайле Івановичу, а з якими захворюваннями до вас звертаються найчастіше?
– Перше місце посідає таке захворювання, як катаракта. З восьми тисяч операцій на рік приблизно шість тисяч – це катаракта. Друге місце – глаукома. Також при клініці функціонує та розвивається нове відділення – вітреоретинальне. Його спеціалізація – хірургія склоподібного тіла та сітчатки ока. Організаційно поки що воно не оформлене повністю. Але група лікарів працює. Раніше в Україні було всього два центри, які займалися цим питанням – це Київ та Одеса. Тепер до них можна додати й Харків. Двоє наших спеціалістів – Андрій Євтушенко та Вадим Клименко – їздили на навчання до Німеччини для освоєння цього нового та перспективного напряму в офтальмології. Окрім того, на базі клініки функціонує Міжнародний медичний центр «Офтальміка».
Кафедра офтальмології — одна з найстаріших в Україні. Вона була заснована в 1923 році на основі міської лікарні імені Л. Гіршмана. Клінічна база кафедри офтальмології не обмежується лише харківською міською офтальмологічною клінікою ім. Л. Гіршмана. Кафедра також працює на базі обласної сумської лікарні та обласної офтальмологічної клініки м. Дніпропетровська. Персонал кафедри офтальмології – 12 викладачів. Усі вони – практикуючі лікарі. Сьогодні завідує кафедрою Юрій Альбертович ДЬОМІН, доктор медичних наук, професор.
– Юрію Альбертовичу, скажіть, а які основні напрямки дослідження на вашій кафедрі?
– Історично на нашій кафедрі займаються дослідженням питань нейроофтальмології. Дослідженням цієї галузі займався ще академік І. І. Меркулов. На сьогоднішній день ми впроваджуємо та активно користуємося сучасними методиками діагностики, такими як: комп'ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс, ретинальна томографія, комп'ютерна периметрія (вивчення поля зору за допомогою комп'ютеру) та автокераторефрактометрія (комп'ютерний підбір окулярів та вимір певних параметрів роговиці). Сьогодні на нашій базі повністю замкнено діагностичний цикл: ми маємо все обладнання, яке тільки є можливим для діагностики захворювань ока.
Але, кажуть, «хто забуває минуле, той не матиме майбутнього». Цю істину знають у міській офтальмологічної лікарні № 14 ім. Л. Гіршмана. І свого минулого не забувають. При клініці засновано музей. Але цей музей – незвичайний. Він являє собою кілька окремих шаф зі скляними дверцятами, за якими і розташовані експонати. Сама ж ця конструкція займає почесне місце у конференц-залі. За словами завідувача третім відділенням Ігоря Анатолійовича ДЕНИСОВА, музей засновано в 1998 році, у цілому – силами колективу: несли все, що могло бути цікавим. Багато цінних книг, на жаль, було загублено. Особливу допомогу надали співпрацівники з великим стажем. Так, наприклад, Валентина Сергіївна ДРОЗДОВСЬКА працювала з І. І. Меркуловим та застала людей, які працювали із самим Л. Л. Гіршманом.
Серед експонатів музею – чисельні фотографії Гіршмана; прилади, інструменти та матеріали, з якими він працював; книга прийому хворих, у якій навіть зафіксовано пацієнтку Фаїну Каплан; наукові праці великого офтальмолога, що були видані за його життя; набір для підбору телескопічних окулярів 40-х років, щільова лампа 30-х років та навіть перший офтальмометр 20-х років. Останніми експонатами, що доповнили колекцію музею, стали набір окулярного скла професора Н. Є. Браунштейна та фотографії, привезені Жоржем Гіршманом (онуком великого офтальмолога) із Франції. Він приїжджав до Харкова із приводу святкування сторіччя із дня заснування клініки. А про заходи, приурочені до цієї дати, ми вирішили поцікавитися у Ігоря Анатолійовича ДЕНИСОВА.
– Ігорю Анатолійовичу, коли та як клініка святкувала таку круглу дату?
– Заходи, присвячені сторіччю із дня заснування клініки, проводилися 27 листопада 2008 року. (Клініку відкрили в урочистій обстановці 25 березня 1908 року.) Ми відзначили цю річницю проведенням міжнародної триденної науково-практичної конференції, яка включала в себе як день «живої хірургії», так і чисельні доповіді. На святкуванні були присутні представники міської та обласної влади, а також гості з Києва. Багато наших співпрацівників були нагороджені грамотами Міністерства охорони здоров'я України.
А грамоти, як відомо, просто за красиві очі не дають. А дають їх за вагомий внесок в оздоровлення цих самих очей. «Підніміть мені повіки!» – саме таке прохання лунало з вуст гоголівського Вія. А відповіддю на нього цілком міг би стати слоган Міської офтальмологічної клініки ім. Л. Гіршмана – «Ми допомагаємо бачити краще».


К. АНІНА.