Субота, листопада 18, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Лекційна мозаїка церковної археології

Новорічна мить. Грудень – 2012

Лекційна мозаїка церковної археології


У Харкові відбувся курс лекцій з церковної археології відомого московського науковця, автора численних наукових публікацій і учасника кількох археологічних експедицій, що спеціалізуються у галузі церковної археології, викладача Православного Свято-Тихонівського богословського інституту, кафедри літургійного богослов’я Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету Микити Євгеновича Гайдукова. Проведення лекційного курсу було організовано харківським Візантійським товариством за участі Свято-Пантелеймонівського храму м. Харкова, фірми PanicDesign та міжінституційного сектора «Візантійська мозаїка» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. З харків’янами Микиту Євгеновича пов’язує багаторічне добре сусідство у Херсонесі, де він працює у складі очолюваної С. В. Ушаковим археологічної експедиції, котра досліджує так звану «базиліку Крузе».

Світ церковної археології органічно постав у лекційному курсі як комплексне гармонійне поєднання духовної та матеріальної складових християнського світогляду та віровчення, у якому як літургію та церковне життя, в цілому, було вписано до певного предметного простору забудови візантійського міста і церковних споруд, так і міський простір та форми культових будівель змінювалися залежно від еволюції смислових та символічних елементів богослужіння. Археологічне, архітектурне, мистецьке, історичне тощо дослідження церковних, призначених для богослужіння споруд є абсолютно неможливим без глибокого розуміння їхнього призначення і принципів функціонування, оскільки саме чин літургії визначав принципи архітектурного форматування простору будівлі.

Під час чотирьох зустрічей (перша й остання – у конференц-залі Свято-Пантелеймонівського храму; друга й третя – у бібліотеці Центру українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) М. Є. Гайдуковим було розглянуто ключові питання церковної археології. Окрему лекцію було присвячено Святій Софії Константинопольській як унікальному архітектурному імперському проекту. Кожна з чотирьох понад трьохгодинних зустрічей завершувалася численними питаннями до лектора і вдумливою дискусією.


Доц. А. ДОМАНОВСЬКИЙ,
кафедра історії стародавнього світу та середніх віків.