Субота, листопада 18, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Від Харкова до Карпат

Студентська практика

Від Харкова до Карпат


Від Харкова до карпатських просторів цього літа помандрували студенти другого курсу екологічного факультету при проходженні практики. Про свої навчально-повчальні, але веселі пригоди вони розповіли «Харківському університету».

«Спочатку ми поїхали до спортивно-оздоровчого табору «Фігуровка». Там проходив перший етап практики…» – починає розповідати третьокурсниця екологічного Вікторія ОСТАПЕНКО. Тут практиканти мали виконати кілька завдань: дослідити якість ґрунту та води, а точніше провести еколого-токсикологічну оцінку водних об’єктів за допомогою експрес-індикатора та вивчити фації – складові частини ландшафту з характерними для них ознаками (наприклад, рослинністю). Для виконання першого завдання студенти брали проби води із Сіверського Дінця, поміщали туди дафній та спостерігали за їх станом на протязі двох діб. Радійте, панове, ці створіннячка вижили! Значить, вода не токсична. Два дні проходили дослідження, на третій відбувався захист – така «схема» кожного етапу. А ось цікаво! Фації визначали, гуляючи прилеглими територіями з GPS-навігатором.

– І яка найхарактерніша риса фацій поблизу «Фігуровки»?

– Там дуже багато чистотілу, дуже, – запевняє Віка.

Студенти щодня грали в футбол. Змагання відбувались між першим, другим курсом і командою викладачів. Хлопці забивали голи, а дівчата вболівали.
Під час їхнього перебування в спортивно-оздоровчому таборі адміністрація зробила практикантам подарунок: дозволила дивитись матчі Євро-2012 в актовій залі.

Потім колишні другокурсники, а тепер повноправні студенти третього курсу, поїхали вивчати Західну Україну, для чого поділилися на дві групи: частина попрямувала до північно-східної ділянки Українських Карпат, де знаходиться Національний природний парк «Сколівські бескиди» з доц. О. М. КРАЙНЮКОВИМ з кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти, а частина – мандрувати гірськими просторами з рюкзаками та ст. викладачем А. В. РЯБЕНЬКИМ з кафедри моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій.

О. М. Крайнюков пояснює: «Студенти мали вивчити екологічні проблеми території. В Карпатах, звичайно, чисто. Ми почитали літературу, подивилися заповідник. Єдина проблема тих територій – вирубка дерев, через яку виникають потопи. Ви знаєте, що смерека утримує до 10 т вологи?» Перехоплювало дух від тутешніх краєвидів. Дізналися про цікаві природні явища, як наприклад, про «диміння гір». «У місті цього немає, а дивитись по телевізору нецікаво. Коли сам бачиш усі ці пейзажі, підіймаєшся на вершину, а краєвид тимчасом зовсім змінюється, це так захоплює!» – говорить Катерина ПАЛЬЧИК, студентка ДЄ-32.

У «Сколівських бескидах» екологи жили в палатках. Готували їжу «в польових умовах», підіймались до гірського озера та на Говерлу. «Це був кінець червня – початок липня. Чорниць – море, але ягоди ще зелені. Лише де-не-де знайдеш кущик стиглої ягоди», – продовжує Вікторія. Друга група теж часу не гаяла. Третьокурсник Валерій Щелчков вирішив, що довге таборування на одному місці – це не для нього, тому приєднався до мандрівників-екологів з рюкзаками на чолі з Рябеньким.

«Ми приїхали до Львова потягом, а потім нас забрав автобус і відвіз до гірського села Осмолода, де живе близько 70 людей. Там протікає річка Молода. Звідси і назва «ось Молода». Ми приготували вечерю і простояли тут до ранку. Наступного дня пройшли кілька кілометрів і прибули на полонину біля річки. Туман опустився на кілька метрів, і нічого не було видно. Тут нізвідки взялися близько десятка диких коней. Вони бігали біля палаток дівчат, чим їх неабияк налякали. Перший день був найважчим для усіх. Далі справа пішла так: встали, поснідали, пішли у похід, повечеряли. Інколи ми зупинялися днів на два. Тоді вже або залишаємось зранку в таборі, або відійдемо трохи, проте ввечері повертаємось на ночівлю (такі походи у нас називали «радіалочками»). Наступна стоянка, що запам'яталась, – це Полонина Середня біля населеного пункту Стара Гута. Поряд знаходяться гори Мала і Велика Сивуля, на які ми піднімалися. Недалеко розляглося село Манява...» – описує свою подорож Валерій.

Практиканти обох груп проводили аналіз складу води, визначали вміст шкідливих речовин, та в горах річки переважно чисті. Екологи навіть для їжі воду з річки брали.

Ось така практика була цього літа у третьокурсників екологічного факультету. Студенти запевняють: побачили багато нового, отримали море вражень, спробували себе у професії, а найголовніше – подружились і дізнались багато нового один про одного.

С. ШКУРАЙ.