Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

СБЗ: якими вони були?

Нам – 195!


ВІД РЕДАКЦІЇ. Рубрика «Нам – 195!» відшукує «цікавинки» із життя університетської громади у підшивках газети «Харківський університет» вже майже рік. За цей час ви, шановні читачі, разом з нами переглянули номери за 1947–1984 роки і дізналися про студентську науку, навчання, спортивне життя, жарти, свята, першокурсників, перший кольоровий номер газети . Але поза нашою увагою залишилась ще одна тема, про яку часто писали в газеті – студентські будівельні загони (СБЗ).

 

СБЗ: якими вони були?


Це була невід’ємна частина життя радянських студентів, яка давала їм додатковий заробіток і можливість подорожувати. Країна ж натомість отримувала нові будинки, електростанції, залізничні магістралі та інші споруди. Як це було? Дізнаємося з підшивки за 1984 рік…

Чим особливий цей рік для будзагонівського руху? Це рік 30-річчя освоєння цілини. Саме стільки років на той час студенти ХДУ трудились у Казахстані, Західному Сибіру, Нечорнозем’ї.

Повертаючись з літніх будівельних робіт, студенти пишуть листи до газети і розповідають про свої враження. Такі спогади знаходимо у рубриці «Відгомін трудового літа».

У вересневому випуску № 59-60 А. Галенко, учасниця СБЗ «Дружба», пишається досягненнями свого загону. «Що вони можуть, дівчата, яка з них користь!» – не хоче спочатку брати на роботу дівчат директор радгоспу. А після того, як «бідні руки штукатурів не залишили жодної тріщинки» у споруді старої аптеки, він вже хвалить учасниць «Дружби» за відмінно виконану роботу. Загін складався з 25 студентів, які штукатурили і білили корівники, кормові цехи, гаражі у Тимирязівці. До них там вже працювали студенти університету, про що, ділиться з нами автор, свідчить красномовний напис на одному з корівників: «ХДУ. РФФ-66».

Ось № 71-72. Л. Дерека розповідає про Тарко-Сталінський зональний будівельний загін і свої враження від зустрічі із Сибіром: «Сибір відкрився для мене вперше в ілюмінаторах АН-26, коли ми летіли на Уренгой. Болота, ліси і знову болота. Заспокоювали переконливість і впевненість у голосах хлопців з гітарою».

«Оріон», «Атлант», «Імпульс», «Товариш», «Ровесник», «Штурм», «Електрон», «Темп», «Квантус» та інші – всього 26 загонів, які працювали в Тюменській області у Тарко-Сталінській зоні. Вони побудували і відремонтували 108 будівельних об’єктів.

На перший сторінці номера 75-76 студентка мехмату В. Гончарова, командир «Ударного» звітувала про результати роботи свого загону, який працював у сибірському селищі Уренгой. Дружна команда на чолі з бригадирами М. Комлевою й Т. Кучеренко споруджувала житло для геологів. Дівчата, які не вперше потрапили в СБЗ (В. Галаган, Н. Барабаш, Л. Гладушкіна), показували новачкам, як потрібно працювати. «Ударниці» не лише трудилися на будівництві, але й влаштовували концерти, вечори біля вогнища, лекції, допомагали в дитячому садку і школі. Автор пише про веселі і цікаві спогади, нові знайомства та друзів, яких подарував їм «Ударний».

Але найбільш вражає СБЗ під назвою «Комунар», який поставив перед собою благородну мету – всі зароблені кошти передавати на спорудження пам’ятника університетським студбатівцям. Так, у № 59-60 читаємо, що «Комунар-84» – це 32 учасники, представники семи факультетів. Студенти працювали на об’єктах автобази № 9 тресту «Уренгойтрубопровідбуд» у місті Новий Уренгой. «Бетонування автостоянок, оздоблювальні роботи, благоустрій – цим вони займалися. Обсяг робіт виконано значний. Результат – на спорудження пам’ятника студентам, що героїчно загинули на фронтах Великої Вітчизняної, перераховано понад 20 тисяч карбованців».

Сьогодні молодому читачу, мабуть, важко зрозуміти той натхненний і піднесений настрій, з яким учасники студентських будзагонів розповідають про свої літні трудові будні та досягнення. Поділимося рядками, які, за словами одного з «бійців» СБЗ, надихали на працю:

Потому и звонки наши песни,
Что судьбою молодость горда,
Снова едем мы с тобою вместе
Нашей дружбы строить города!

P. S. Добігає кінця 2012 рік, а з ним і наша рубрика «Нам – 195». Але засмучуватись не варто, адже попереду – нові ідеї, нові рубрики, нові матеріали!

Протягом року підшивки газети «Харківський університет» для Вас переглядали К. АЛІНІНА, М. КОСАТОВА.