З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
такий біобібліографічний показчик побачив світ нещодавно у видавництві Харківського університету. Праця створена до 75-річчя професора радіофізичного факультету Е. Д. Прохорова. Рецензенти – академік НАН України, директор інституту радіофізики і електроніки НАН України проф. В. М. Яковенко та декан радіофізичного факультету проф. С. М.Шульга.
Одними із основних досягнень відомого вченого-радіофізика є результати його піонерських робіт з освоєння міліметрового, субміліметрового та терагерцевого діапазонів довжини хвиль твердотільними приладами з міждолинним переносом електронів, приладів з тунельними, резонансно-тунельними та лавинними ефектами. Наукова діяльність професора відзначалася завжди поєднанням експериментальних та теоретичних досліджень. Понад 400 наукових праць, 10 навчальних посібників, три монографії, авторські свідоцтва та патенти – підтвердження цьому. Едуард Дмитрович виховав 12 кандидатів та три доктори фізико-математичних наук. Державні нагороди і звання заслужено прикрашають біографію ученого, 55 років життя якого віддані науці, педагогічній діяльності у стінах альма матер.
З ювілеєм, шановний Едуарде Дмитровичу! Попереду ще нові вершини, які слід підкоряти.
О. СИВОКОЗОВА.