Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Староста групи

Є така посада!

 

Староста групи …

 

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо розмову про посаду старости студентської групи. Сьогодні спілкуємося з кращою старостою філологічного факультету Оленою РУДОЮ,  старостою групи ЛЖ-51, відмінницею навчання, симпатичною та веселою дівчиною, яка у вільний від навчання та старостатства час пише досить цікаві вірші…

 

 

–  Олено, як ти вважаєш, чи вірно, що старосту призначає саме деканат?

–  Справа в тому, що більш демократичного методу для того, щоб обрати старосту на першому курсі не існує, адже ми не знаємо один одного. Засмучує те, що за правилами з посади старости студента звільняють одразу після того, як він не зовсім успішно складає сесію, а саме, як тільки його середній бал опускається нижче 4. Зрозуміло, що староста має бути прикладом, але ж якщо людина дійсно добре виконує свої обов’язки, одногрупників вона на посаді старости влаштовує, але ось їз сесією на цей раз не склалося, на мою думку, в цій ситуації група має вирішувати, чи залишати старосту на посаді, чи переобрати її внутрішнім голосуванням. Адже подібні зміни «згори» погано впливають на розвиток групи, адже через такі правила буває, що група кожного семестру отримує нову старосту.

–  Розкажи, як тебе обрали старостою, чи хотіла ти цього?

–  Для мене це була абсолютна несподіванка, я навіть ніколи про це не думала, адже тільки-но вступивши була дуже розгублена та спантеличена, але згодом звикла, навіть сподобалося…

–  Скажи, які ти вбачаєш плюси та мінуси в посаді старости?

–  Серед мінусів можна виокремити певну соціальну очікуваність, тобто, якщо ти староста, то, значить, у тебе має бути певний рівень знань, відповідна поведінка. Також інколи дуже неприємною стає чужа думка про людей, що знаходяться на цій посаді: так засмучує те, що деякі люди вважають, що твоя успішність залежить від твоєї посади, тобто впевнені, що ти маєш усі п’ятірки через те, що ти староста, а не тому, що ти просто сумлінно навчаєшся. Серед плюсів хочу зазначити, що ця посада дає певною мірою можливість проявити свої лідерські якості, також, ставши старостою, ти можеш чимось допомогти групі, наприклад, я завжди спілкуюся українською, адже сама родом з Волині, мені дуже приємно, коли деякі одногрупники, спілкуючись зі мною, переходять на державну мову, а деякі, взагалі, наслідують приклад і обирають українську мову в якості мови свого постійного повсякденного спілкування.

–  Є думка про те, що сьогоднішньому студенту староста взагалі не потрібна, адже колектив уже не той і таке інше, що ти думаєш з цього приводу?

–  Поки наша система освіти має саме такий вигляд, як сьогодні, тобто поки існує академічна група, староста безумовно буде потрібна, хоча б для того, щоб зв’язувати студентів групи із представниками деканату, але якщо наша система стане такою, як в Європі, де не існує груп, де студент відвідує певний індивідуальний набір навчальних курсів, тоді посада старости дійсно піде в минуле.

–  Чи були в тебе колись моменти, коли тобі хотілося б покинути посаду старости, із чим вони були пов’язані?

–  Я якось ніколи не думала про те, щоб покинути цю посаду, але ось певні розчарування були, в основному, це були розчарування в людях, так неприємно, коли хтось аж надто проявляє власний егоїзм в деяких організаційних питаннях, але всім догодити не можливо, тому доводиться пояснювати, якось миритися, все це, звичайно, виховує певним чином як мене, так і моїх одногрупників.

–  А чи ти бажаєш бути старостою і на п’ятому курсі?

–  За чотири роки на цій посаді я звикла до своїх обов’язків, тому, звичайно, не проти працювати старостою і на п’ятому курсі.

Розмовляла А. ЧАЛА.