Рейтинг кафедр

До світових стандартів

В Україні соціальна робота вважається непрестижною. Зарплатня у цій сфері невисока, але суспільство потребує спеціалістів. Неповні родини, люди з обмеженими можливостями, безробітні, люди похилого віку, біженці, мігранти –  все це тільки крапля в морі. Проблем в суспільстві значно більше. Вирішити їх або принаймні мінімізувати –  така мета ставиться перед майбутніми випускники кафедри соціології управління та соціальної роботи соціологічного факультету. Попри незначне фінансування та недостатнє технічне забезпечення кожного року студенти соціологічного факультету під час розподілу обирають саме цю кафедру.

–  Ми студентів набираємо після другого курсу, як й інші кафедри нашого факультету. Розподіл відбувається за прозорою демократичною процедурою. Усі студенти пишуть заяви на ту кафедру, яку вони обрали. Цього року до нам прийшли чотирнадцятеро. Вони отримуватимуть диплом бакалавра з соціології із зазначенням спеціалізації кафедри –  соціальний менеджмент», –  розповідає завідувач кафедри професор Валерій Миколайович НІКОЛАЄВСЬКИЙ.

…Кафедра соціології управління та соціальної роботи існує з появи факультету –  з 1990 р. На ній працюють дев'ятеро викладачів та ще четверо за сумісництвом –  від досвідчених професіоналів до амбіційної молоді. Не полишає тяжку справу виховання нових поколінь науковців Аліса Іллівна Андрющенко, яка відіграла чи не найважливішу роль у заснуванні кафедри. Вона є визнаним в Україні та за її межами автором посібників з інтерактивних методів навчання. Ділові ігри –  це її коник. Викладачі молодшого віку намагаються урізноманітнювати лекції та робити навчальний процес цікавішим за рахунок сучасних технологій. Одним з найголовніших завдань викладачів гуманітарних дисциплін, на думку Валерія Миколайовича, є навчання студентів аналізу проблем, тому вкрай важливо під час лекційних занять знаходити баланс «живого», безпосереднього спілкування викладача та застосування технічних засобів навчання, аби не зводити питання до стереотипних та схематичних уявлень про процеси у суспільстві. До того ж, технічні можливості дещо обмежені: кафедра не має власного мультимедійного обладнання та користується аудиторіями загальноуніверситетського фонду. Кілька років тому на ректораті було прийняте рішення забезпечити кафедру апаратурою, але поки з об’єктивних причин це зробити не вдається. Повертаючись до приміщень факультету, варто зазначити, що тут до останнього часу знаходилася єдина велика аудиторія –  імені О. Якуби. Там проводяться і конференції, і засідання, якщо учасників понад 100. Та з першого вересня введено в дію ще одну потокову аудиторію №314, де з часом є наміри обладнати сучасну мультимедійну аудиторію.

Робота кафедри не обмежується лише навчальною та науковою діяльністю. «Ця спеціалізація найтісніше пов’язана з практикою», –  вважає Анастасія Задірака, старший лаборант, випускниця факультету. У майбутньому дівчина хотіла б допомагати безробітним або неповним родинам. Одним з приорітетних напрямків роботи кафедри є лекції для людей похилого віку. Проект має назву «Університет третього віку» і був розпочатий минулого року разом з територіальним центром з надання послуг людям похилого віку Київського району нашого міста. Валерій Миколайович пояснює: «Наші викладачі та магістранти читали лекції для людей похилого віку. Ми запропонували теми. Це були найрізноманітніші інтерактивні заняття: від проблем соціології здоров’я до тренінгів з активних життєвих позицій, соціоніки. Проект неприбутковий, робота волонтерська, благодійна, але вона збагачує суспільство і допомагає людям, тому надзвичайно цікава для нас. Такі  заняття користуються широкою популярністю і ми маємо надію, що справа буде продовжена». Цього року кафедра провела масове опитування мешканців нашого міста (опитано близько 700 харків’ян) та експертне опитування з проблем благодійної діяльності, у якому взяли участь близько 100 експертів. Готується до захисту кандидатська дисертація одного з аспірантів за результатами цього дослідження.

Не можна оминути увагою конференції. Специфіка факультету така, що їх кафедри проводять спільно. Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» відбувається восени. Ще дві міжнародні наукові конференції проводять у квітні. Це «Якубинська наукова сесія» та «Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів». А ось 29 –  30 травня відбулвся дводенний семінар відомого в Європі фахівця з мобільної роботи з молоддю, автора книг Вальтера Шпехта –  професора з університету Тюбінгена в Німеччині. Послухати гостя прийшли приблизно 100 людей: студенти та аспіранти соціологічного факультету, котрі спеціалізуються з соціальної роботи, й представники соціальних служб міста. Тепер працюють соціологи над перетворенням епізодичного візиту даного фахівця на стратегічне співробітництво.

Підбиваємо підсумки. Якщо держава хоче жити за світовими стандартами та ще й мати непоганий міжнародний рейтинг, будемо готові змінювати підходи і навіть мислення. Сьогодні соціальний сектор країни знаходиться в жахливому стані. Ринок потребує працівників у цій сфері,  але держава не здатна гідно оцінити їхню працю. Навіть при великому бажанні поєднати роботу соціального працівника і забезпечення родини вкрай важко. Але, на відміну від інших кафедр, випускникам пропонується працевлаштування. «Сама по собі спеціальність  жива, цікава, вимагає не тільки відпрацьованих стереотипних навиків та уявлень, а й інтелектуальних здібностей, та, на жаль, не багато гарних студентів після розподілу зазвичай ідуть на кафедру. Хоча в цьому новому навчальному році спостереження дають надію на зрушення на краще. Переважно це ті, хто навчається посередньо», –  говорить мені завідувач кафедри.

–  Чому? –  запитую.

–  В нашому суспільстві існує стереотип, що соціальна робота –  це догляд за людьми похилого віку та інвалідами. Звичайно, це дуже важливі функції, їх хтось має виконувати, але для цього не потрібно навчатись 5 років в університеті. Це роблять соціальні робітники. А ми випускаємо фахівців в галузі організації соціальних процесів. Є низка дуже активних громадських організацій, які спеціалізуються в галузі соціальної роботи. Поле для роботи величезне. Наші випускники йдуть і в громадські організації, і в соціальні служби, центри роботи з молоддю. Соціальна робота –  це робота з будь-якими уразливими групами населення.  Це можуть бути мігранти, біженці, чорнобильці, молодь, безробітні, люди з особливими потребами, неповні родини тощо.

–  Як будете виправляти ситуацію та підвищувати престижність професії, Валерію Миколайовичу?

–  Докладемо зусиль до підвищення якості підготовки фахівців, будемо розвивати міжнародне співробітництво, оскільки в країнах Європи, США, Канаді соціальна робота –  це розвинений напрямок. У Великобританії, США і Канаді випускається величезна кількість наукової літератури. Також готові співпрацювати з територіальними центрами з реалізації проектів «Університет третього віку», створити редколегію та вже третій рік поспіль випустимо збірник наукових праць «Socioпростір», де публікуємо роботи дослідників з конференцій з різних регіонів України та інших країн тощо. В планах є й отримання ліцензії на бакалаврську програму з соціальної роботи. Оскільки вона  протягом років була складовою частиною напряму «соціологія», то не потребувала окремої ліцензії. Кілька років тому міністерство вивело її з даного напрямку. Ми разом з колегами із Маріуполя підготували навчальний посібник з соціальної роботи у сфері зайнятості та подали його на гриф Міністерства. Сподіваємось, що  незабаром він побачить світ. Вода камінь точить! Віримо, що наша кафедра і її випускники створять позитивний імідж соціальної роботи в Україні.

С.ШКУРАЙ, наш кор.