Субота, листопада 18, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Правильний підхід

Вступна кампанія – 2012. Інтерв’ю в номер

 

Правильний підхід

ВІД РЕДАКЦІЇ: Ідемо далі слідами вступної кампанії-2012 разом із її учасниками. Сьогодні з нами розмовляє проф. В. Т. ЛАЗУРИК, декан факультету комп'ютерних наук:

–     Валентине Тимофійовичу, Ваш факультет був одним із найпопулярніших у вступну кампанію-2012…

–     Цьогорічну вступну кампанію я оцінюю не дуже високо. І причина того пов’язана з інноваціями, тобто з великою кількістю заяв вступників, з непереривним вивішуванням списків і т. п. Я вважаю це серйозними елементами недоопрацювання!

–     Що найбільше завдавало клопоту?

–     Іноді тонкощі перетворюють мудру систему в безглуздість. Коли  абітурієнт бачить себе трьохсотим у списку –  його важко переконати, що 1:15 залишаються у цьому списку. Тому, якщо ти трьохсотий,  поділи на 15 –  і ти вже 20-тий. Якщо є 50 бюджетних місць, а ти –  300-тий, то імовірніше за все –  станеш нашим студентом. Тому, коли навіть телефонуєш, і говориш, що ви потрапляєте на бюджет –  не вірять! Ось це вивішування списків –  цілковите безглуздя! Наша система зі списками лише заплутує.

–     Як ситуацію змінити на краще?

–  Розвивати «електронний» шлях до університету. Абітурієнти повинні мати змогу подавати і знімати електронні заявки. І лише там, де пільговики –  приходити з документами на перевірку до приймальної комісії. Цього року чверть заяв на вступ до ФКН були саме електронними. Як спеціаліст добре розумію, що є декілька етапів впровадження роботи. І у нас це один з етапів. Тому ставлюся до нього як до природного процесу адаптації нової системи. Я впевнений, що вона покращиться. Праця, яку ми зробили у цьому році –  правильна.

–  Чи відчутній прогрес  з минулим роком?

–  Мало. Той рік був вільнішим, оскільки ми прийняли тоді 50 чоловік. Цього року –  116. Це рекорд! Ніколи до цього ФКН ще не набирав більше 86 першокурсників.

–  Яка  команда ФКН працювала в приймальній комісії?

–  Було близько 1657 заяв на вступ! Це в 17 раз перебільшувало кількість місць, які ми реально могли набрати. То навіщо переведено стільки паперу?! Навіщо зранку до вечора працювали люди, приймали, оформляли, перевіряли, уточнювали, безперервно робили копії. Коли кожного дня, приймаючи десь 100-120 чоловік, після цього близько 1500  справ ми просто викинули. У нас працювала велика команда, яка трудилася дуже важко. Троє   працювали  на прийомі документів, двоє операторів –  з ЄДЕБО, відповідальний секретар комісії, двоє студентів на відпрацюванні допомагали заповнювати документи, і я –  з метою заспокоїти батьків, роз’яснити, допомогти. Я в цій кампанії перебував з ранку до вечора, безперервно спілкувався з батьками, розповідав їм тонкощі та деталі, як студентам. Головне для ФКН –  бажання навчатися. Не знає –  навчимо!

–     Гарний підхід!

–     Ні, це єдиний правильний сьогодні підхід. Людину можна змусити  щось робити фізично, але змусити навчатися, буди творчою особистістю –  неможливо. Лише зацікавити. Студент –  факел, який слід розпалити!

–  Який він, цьогорічний перший курс ФКН ?

–  Різнорідний. Але сильний!  Маємо чотири групи.


Розмову вела наш кор. Т. ЛІСНЯК.