Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Смайлик святкує День народження

 

Ювілеї в Інтернеті

Смайлик святкує День народження

ВІД РЕДАКЦІЇ. Двокрапка, рисочка та дужка. Поодинці –  це звичайні розділові знаки, але коли взяти їх до купи, вийде :-) –  символ, який підкорив увесь світ. Тридцять років тому американський вчений Скотт ФАЛМАН вперше у світі запропонував смайлик у такому вигляді, у якому він популярний сьогодні.

Назва знаку походить від англійського слова smiley, що означає «усміхнений». Не важко здогадатися, що смайлик, або ще «щасливе обличчя», є стилізованим зображенням усміхненої людини. Сьогодні ним називають будь-яке графічне позначення людських емоцій.

Точною датою народження смайлика прийнято вважати 19 вересня 1982 року, коли Скотт Фалман почав використовувати :-) та :-( для розрізнення серйозних та жартівливих повідомлень на електронній дошці оголошень Університету Карнегі Меллона.

Однак використання символів для вираження емоцій було відоме задовго до 1982 року. Одна з перших спроб була зроблена ще у 1881 році редакцією американського гумористичного журналу “Puck”. На початку ХХ ст. смайлики з'являються на шпальтах англійських та американських друкованих видань. Кумедний символ починають активно використовуватися у рекламі й навіть у виробництві одягу.

Замислювалися над створенням спеціального знаку для графічного відображення емоцій і відомі письменники. Володимир Набоков ще у 1969 році в одному із інтерв’ю відзначив: «Мені часто спадає на думку те, що варто вигадати якийсь графічний знак на позначення посмішки».

Поряд із Скоттом Фалманом ще одним батьком смайлика вважається американський художник Харві БОЛЛ. У грудні 1963 року він першим створив графічне зображення посмішки у вигляді двох крапок та дужки в жовтому колі, яке стало фірмовим логотипом однієї із американських страхових компаній. А в 1970-х роках до графічного зображення додали слоган «HaveaHappyDay!»

Масштабна експансія смайликів у друкованому тексті почалася з виникненням Інтернету та мобільного зв’язку. За короткий проміжок часу Інтернет-спільнота успішно адаптувала певні символи через їхню простоту та легкість написання, адже їх можна зобразити знаками, які є на клавіатурі. Смайлики стали невід’ємною частиною повсякденного спілкування людей.

І. БУГЕРЯ, студентка філологічного факультету:

–  У віртуальному просторі смайлики найкраще передають емоції людини. Я користуюся ними у багатьох соціальних мережах, але найкращі вони в «асьці». Смайлики дозволяють уявити себе на їхньому місці. А також вони допомагають яскравіше зрозуміти реакцію  співрозмовника.

Смайли вважаються найдосконалішим графічним засобом передачі емоцій людини. Оскільки ці символи не відображають граматичні та фонетичні особливості мови, вони об’єднують різномовний світ, позначаючи інтернаціональні поняття. Мовознавці відносять смайли до паралінгвістичних засобів письмової комунікації.

О. Є. ТКАЧ, ст. викладач кафедри загального та прикладного мовознавства:

–  Смайли не є мовними одиницями, але супроводжують останні з метою уточнення, конкретизації сенсу основного повідомлення. Смайлики призначені для того, щоб повніше та яскравіше доповнити зміст висловлювання, уточнити експресивно-інтонаційне забарвлення. Звичайно, слід зважати на те, у якій ситуації вони використовуються, наприклад, не забувати у якому стилі ви пишете повідомлення. У неформальному електронному спілкуванні смайлики вітаються, вони економлять мовлення, одним символом можна передати цілу фразу. Але з іншого боку, ми можемо перестати правильно та красиво формулювати речення. До того ж, смайликом не передати «Я помню чудное мгновенье...»

Сьогодні у світовій мережі існують сотні варіацій смайликів. Вони можуть позначати як одну конкретну емоцію, наприклад,  :-0 (здивованість), так і дії:  ;-) (підморгування), :-* ( поцілунки).

У середовищі українських користувачів зародилися українські національні смайли: чоловічі, з «козацьким оселедцем» –  ~:-), ~8-) –  та жіночі, з «квіткою» –  *;-). Серед молоді популярними стають азійські смайли, наприклад, (^_-) (підморгування), d(^_^)b (я слухаю музику), (?_?) (я збитий з пантелику). А чи знаєте ви, що відомі особистості мають свої смайлики: ?:-) (Елвіс Преслі), °-) (Кутузов), :-=( (Гітлер), 8(:-) (Мікі Маус).

Смайлик виходить за межі Інтернету. Невід’ємна складова сучасного віртуального спілкування розширює свої кордони. Сьогодні жовту посмішку можна зустріти на одязі, різноманітний друкованій продукції, аксесуарах, брелоках та й навіть у космосі. На Марсі є кратер Галле, який іноді називають «кратер-щасливе обличчя» через подібність зі смайликом.

За тридцять років смайлик став незмінним атрибутом електронного спілкування. Він замінює те, чого бракує в спілкуванні за допомогою смс або електронної пошти –  інтонацію голосу й міміку. Смайлк не лише допомагає краще зрозуміти співрозмовника, спіймати його настрій, а ще він просто кумедний і викликає позитивні емоції.  Тож хай смайлик посміхається завжди!

Т. ВАСИЛЕЦЬ.