Субота, листопада 18, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Особливий стиль життя

Є така посада

Особливий стиль життя

ВІД РЕДАКЦІЇ. На прохання студентської громади починаємо розмову про те, хто такий справжній староста студентського осередку у вузі — СТАРОСТА студентської групи. Який він є сьогодні, і яким буде завтра. Хто його призначає чи обирає? Кого вважати найкращим старостою групи? Хто є сьогодні прикладом і взірцем такої особистості?

Інеса ПОЛЬОВА — багаторічна староста групи ДЄ-52 екологічного факультету — до «влади» прийшла не відразу. Вже після першої літньої практики колективно вирішили змінити старосту. Так другий курс Інеса розпочала старостою групи.

І. ПОЛЬОВА:

— Я вже звикла бути старостою, без цього не уявляю свого студентського життя. Бути старостою — це особливий стиль життя. Я постійно у курсі всіх справ, завжди все знаю, допомагаю, інформую одногрупників.

За словами Інеси, її група дружня та активна, а головне — слухняна. Одначе постійно перепитують щодо поточних справ. Тому для більш оперативного та зручнішого контактування із одногрупниками Інеса активно залучає інтернет-технології. Вона створила віртуальну групу для ДЄ-52 в одній із соціальних мереж, а також регулярно робить розсилання потрібної інформації на електронні пошти одногрупників.

А. КЛЄЩ, одногрупниця:

— Інеса — відповідальна, активна, ініціативна, вона авторитет для нас. Її авторитет незаперечний, достатньо одного її слова — і всі підтримують.

Окрім старостування, Інеса ще й студентський декан екологічного факультету. Організаторські здібності, мабуть, у неї у крові. Конкурс творчості «Alma mater», дні факультету, Новий рік, випуск факультетської газети, привітання з Днем народження — до всього докладає вона свій розум та вміння. Як їй все вдається?

І. ПОЛЬОВА:

— З обов’язками впоруюся. Важко буває під час сесій, або під час приготувань до чергового свята. Але мені допомагають одногрупники, а також Аня ХОРТОВА, староста ДЄ-51, другої групи з нашого курсу. У нас дружня співпраця. Інколи навіть плутаємося, де мої «підопічні», а де її. Ми як справжні сестри, а наші групи — як одна родина.

Інеса переконана: староста — це дуже важлива та необхідна особистість у студентському житті. Це невід’ємна комунікативна ланка між деканатом та студентами. Без старости не можна. Це психолог, який знає, як підійти до того чи іншого одногрупника, організатор, лідер, помічник деканату. Хто ж тоді буде інформувати одногрупників, допомагати із вирішенням навчальних проблем, у решті-решт, заповнювати журнал?

Т. ВАСИЛЕЦЬ.