Вівторок, вересня 26, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Людина в науці

Ювілеї

 

«Не важливо, чим людина займається в науці, важливо, як вона це робить», — член-кореспондент НАН України по відділенню фізики і астрономії Ю. Г. ШКУРАТОВ.

Директор астрономічної обсерваторії Харківського університету зустрічає у вересні свій ювілей. Нагород і відзнак Юрія Григоровича — не перелічити: лауреат Державної премії України, володар бронзової медалі ВДНГ СРСР, лауреат Премії НАН України ім. М. П. Барабашова, Премії Російської АН та ін. Рішенням Міжнародного астрономічного союзу на честь проф. Ю. Г. Шкуратова названо малу планету 12234.

Юрій Григорович — фахівець у галузі фізики планет і розсіювання світла об’єктами зі складною структурою поверхні. Він має понад 550 наукових робіт, 7 колективних монографій, книгу «Луна далекая и близкая». Член міжнародного астрономічного союзу, робочої групи з номенклатури тіл Сонячної системи Міжнародного астрономічного союзу... А ще він дуже порядна і відкрита людина, що має філософське ставлення до життя та гарне почуття гумору. Юрій Григорович любить повторювати, що всі людські проблеми в масштабах всесвіту є несуттєвими.

— Юрію Григоровичу, хто із старших колег зіграв вирішальну роль у вашому становленні як науковця?

— Найперше слід згадати керівника астрономічного гуртка в Палаці піонерів у Баку С. І. Соріна, він був аматором в астрономії і нам, учням, передавав своє захоплення. На астрономічну обсерваторiю я потрапив випадково. Я навчався на кафедрі загальної фізики, працював над дипломною роботою, яка була присвячена випаленню кристалів, майстрував пічку, випробовував її. Одного вечора я вирішив спекти в ній картоплю, картопля вдалася. А я прийшов до директора астрономічної обсерваторії В. Й. Єзерського і розповів про своє бажання тут працювати… Диплом я вже захищав з астрономічної теми. Саме він прищепив мені інтерес до планетної фізики, до Місяця. Минули роки, і я зрозумів, що не важливо, ЧИМ людина займається в науці, важливо, ЯК вона це робить.

— Можете підбити підсумки своєї наукової роботи?

— Я досліджував фотометричні та поляриметричні характеристики місячного ґрунту, доставленого радянськими АМС «Луна — 16», «Луна — 20», «Луна — 24», це дозволило відкрити колориметричний опозиційний ефект деяких місячних зразків. Уперше одержав зображення, що передає розподіл поляриметричних аномалій місячної поверхні; карти таких аномалій дають уявлення про розподіл середнього розміру частинок реголітового шару Місяця. Запропонував використати механізм когерентного посилення зворотного розсіювання для інтерпретації від’ємної поляризації світла, розсіяного поверхнями безатмосферних небесних тіл. Знайшов підхід, який дозволив точно розв’язати задачу затінення не лише для однорівневої випадкової поверхні з гауссівською статистикою висот, але і для багаторівневої (передфрактальної) поверхні.

В рамках міжнародної кооперації з Університетом Брауна (США) розроблено методику оцінки ступеня зрілості місячного ґрунту за даними вимірів Місяця в ближній інфрачервоній області спектра. За допомогою космічного телескопу «Габла» були проведені поляриметричні спостереження Марса у велике протистояння 2003 р. Спільні з американськими колегами дослідження дали змогу виявити новий тип хмар Марсу, які можна бачити лише в ультрафіолеті в поляризованому світлі.

…Виховано учнів, на жаль, найздібніші з яких зараз працюють за кордоном: М. О. Креславський — в США, Є. С. Грінько – у Німеччині...

— Які плекате плани?

— Щось планувати у науці сьогодні складно: фінансування підводить...

— Що значить університет для Вас?

— Це другий дім, а можливо і перший, адже у Харкові я змінив декiлька місць проживання, а університет залишається єдиним вже протягом 42 років.

Розмовляла А. ЧАЛА.