Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Майбутнє України

Шукаємо маму…


Першокурсниця відділення журналістики БОГДАНОВА Тетяна побувала в Красноградському дитячому будинку «Малютка» (Харківська область). Зараз тут проживає та навчається 31 дитина віком від 3 до 16 років. Від половини з них батьки відмовилися ще в пологовому будинку, когось знайшли на смітнику, в посадці, а хтось потрапив сюди внаслідок жорстоких  знущань з боку батьків.     …Життя тутешніх дітей несолодке, а в оченятах - сум і печаль. Персонал дитячого будинку == по суті, єдині люди, які віддають частинку душі цим дітям, намагаються налагодити теплі стосунки, наблизити їх до сімейних. Працювати тут дуже важко, але вихователі  якось працюють. Просто фізично вони не завжди встигають робити все, що необхідно: купати, міняти білизну і так далі, бо вихователів всього сім.  Катастрофічно не вистачає памперсів - в день їх потрібно 60 штук. Це додатково десь 3000 грн. на місяць. Щоб усе встигати, потрібно удвічі  збільшити штат вихователів. Ні нових пластикових вікон, ні лінолеуму в коридорах, ні теплих ковдр на ліжках також не видно. Не вистачає іграшок та книжок.
Повсюди на стінах - фото вихованців. Співробітники кажуть, діти дуже люблять розглядати свої знімки… Як зазначила викладач Валентина Коварська: «Складно досягти довіри дитбудинкової дитини до викладача. Але ще складніше змусити його повірити в самого себе. Тут у нас найвищі цінні якості дуже прості - співчуття і любов». Стали своєрідними матерями музичний працівник Валентина Боркова, медпрацівник Галина Свірякова. Втім і ті, хто ще не знає радості материнства, працюють з душею: Євгенія Софіч, Валерія Ожаренкова та ін.
У кожної дитини жевріє одне бажання - щоб поруч була мама. Особливо ці сподівання відновлюються навесні. Артем, 6 років: «Я її чекаю і вже люблю. Знаю, що вона скоро прийде. І я їй подарую цей паперовий букетик квітів».  Андрійко (12 років) словом «мама» пообписував майже всі вікна у будинку, склав вірш «Моя зіронько» із присвятою «Матері».
Відвідування «Малютки» затьмарило мені всі інші події дня. У голові - безліч питань…  Давайте зробимо щось для цих дітей!!! Яка «мати» могла так вчинити зі своєю дитиною? Я зрозуміла, наскільки дріб'язкові наші звичайні життєві проблеми у порівнянні із  муками цих дітей! Що ж головне, а що другорядне у нашому житті.


Тетяна БОГДАНОВА, першокурсниця відділення журналістики.