Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Каразінський колоквіум

На всеукраїнський рівень


У п’ять років читати вірші гостям на стільчику посеред кімнати, а у п'ятнадцять вже писати першу наукову роботу й захищати її перед чималою аудиторією. Зважитись на останній крок може не кожен підліток, та організатори щорічної відкритої конференції-конкурсу «Каразінський колоквіум» роблять усе можливе, аби перший науковий досвід юних дослідників залишився для них найтеплішим спогадом…
Конкурс проходить на базі Харківського університетського ліцею. Саме  директору ліцею, Сергію Володимировичу Д'ячкову, кандидату історичних наук, доценту, учителю-методисту, належить ідея створення «Каразінського колоквіуму», який цього року вже водинадцяте чекає на гостей.
== Сергію Володимировичу, завдяки чому «Каразінський колоквіум» з кожним роком набуває популярності?
== На сучасному етапі розвитку шкільної освіти олімпіади не задовольняють можливостей сучасних старшокласників. Сучасна освіта спрямована на вміння застосовувати знання на практиці, та по-справжньому навчитись цьому можна лише у відкритому змаганні з опонентом. Саме таку можливість отримують учасники «Каразінського колоквіуму». Харківський університет == центр освіти регіону, і довкола нього гуртуються  гімназії, ліцеї. Школярі і викладачі можуть спілкуватись з університетськими викладачами, елітою освіти міста. Участь  у конкурсі дуже важлива для школярів з області. Тут вони проявляють себе, до речі, показуючи гарний рівень підготовки. Колоквіум == один з кращих заходів. Через його популярність навіть заснували «міні-колоквіум» == для молодшої та середньої школи. Багато школярів  брали участь у змаганнях не один раз. Так, наприклад, десятикласниця Даша Левітова виступає на колоквіумі з 6-го класу.
== Яка зазвичай подальша доля учасників колоквіуму?
== Вже серед студентів університету доводиться часто зустрічати колись юних дослідників з колоквіуму. Ось Тетяна Ігорівна Махнєй == учасниця першого колоквіуму, випускниця університету, тепер викладає в нашому ліцеї.
== Яким чином проходить конференція-конкурс?
== Колоквіум завжди починається пленарним засіданням, на якому виступають університетські вчені, наприклад, проф. І. О. Гірка, проф. Ю. В. Холін, проф. С. І. Посохов та ін. Вони доповідають про сучасний стан наук. Потім учасники розходяться по аудиторіях-секціях, де під керівництвом членів журі школярі спочатку представляють свої наукові дослідження, а потім їх обговорюють. Члени журі мають широкі повноваження. Вони самостійно визначаються з системою оцінювання, бальністю, немає жорстких формальних меж.
== Що змінилося в конкурсі за останні роки?
== Останнім часом на всіх секціях активно використовують мультимедійну техніку.  Таким чином, учасники мають під рукою сучасні засоби аргументації. Щоб перемогти, потрібно не лише підготувати наукову роботу, а й добре з нею виступити, вступати в дискусії, вправно оперувати знаннями для доведення тієї чи іншої думки. Кількість учасників, теми робіт доводять: «Каразінський колоквіум» не вичерпав своїх можливостей». За 11 років з обласної конференції-конкурсу колоквіум перетворився на відкритий для всіх областей, виходимо на Всеукраїнський рівень! 
Проглядаю інформаційні листи  цьогорічного колоквіуму. Турботливі організатори відправили їх кожному юному дослідникові. Уявляю, як вони діставали із своїх поштових скриньок конверти з жовтавими листочками, на яких зображення пам’ятника Василю Назаровичу Каразіну ніби запрошує до участі в колоквіумі. Мета конкурсу, учасники, місце, форма і час проведення, перелік секцій. Все, що необхідно знати молодим науковцям. Приємно, що до основних фактів про колоквіум додаються «Поради науковцю-початківцю».
На «ХІ Каразінському колоквіумі», який відбувся 6-7-го квітня, свої роботи представили 168 школярів з Харкова, Ужгорода, Кривого Рогу, Рівного, Маріуполя, Хмельницького, Одеси, Феодосії. Працювали 15 секцій.


А. КАЛІНІНА