Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Номер присвячуємо квітневій традиційній зустрічі випускників.Читайте: Випускник - наша гордість

ВІД ВОГНЮ - ВОГОНЬ! АВ IGNE ІGNUM!


ВІД РЕДАКЦІЇ. Вже традиційною на сторінках нашої газети стала рубрика про улюбленого вчителя, випускника Харківського університету.  Щороку її готують слухачі підготовчих курсів «Творчий конкурс». Презентуємо улюбленого вчителя - 2012. Як виявляється, улюблені педагоги школярів - улюблені вихованці Університету.

 

Учитель вищої категорії


Антон Семенович Макаренко писав: «Вміння навчати - це таке ж мистецтво, як і вміння добре грати на скрипці чи роялі, добре писати книги, бути вмілим фрезерувальником або токарем».
…1983 р. навчання в Університеті завершила Толкачова Світлана Іванівна - сьогодні досвідчений майстер своєї справи, вчитель вищої категорії, викладач української мови та літератури  Харківської гімназії № 152. Про своє навчання в Університеті Світлана Іванівна розповідає з захопленням. Філологічний факультет на чолі із деканом Леонідом Григоровичем Авксентьєвим і сьогодні для Світлани Іванівни залишається найдорожчим місцем у світі. Незабутні для неї улюблені педагоги і наставники - В. С. Калашник, Н. І. Гноєва,  І. О. Муромцев, О. П. Чугуй...
Працювала у Шосткінській школі №3, а згодом стежки долі привели її до 152 гімназії міста Харкова. У школі Світлану Іванівну люблять. Колеги відгукуються про неї як про досвідченого, відповідального робітника. Директор гімназії Луценко Л. В. стверджує, що це один із найкращих представників педагогічного колективу навчального закладу.
Завжди у гарному настрої, добре виглядає і кожен день дарує оточуючим свою щиру посмішку. Вона - справжній учитель, бо добре розуміє дітей, і для своїх вихованців - справжній друг, щирий помічник і мудрий порадник. А свого класного керівника 6-В клас - 30 дітей - просто обожнюють. Предмет знає досконало, про це свідчать безліч нагород, серед яких грамоти Міністерства освіти, міської й обласної облдержадміністрації, медаль В. Сухомлинського та багато інших. Світлана Іванівна прищеплює віддане ставлення до рідного слова і нам, своїм учням.


Олена ОСПЕННІКОВА, випускниця гімназії № 152.

 

Від реконструктора до археолога


ЛАПТЄВ Олексій Олексійович. Дата народження:  листопад 1984. Спеціальність: археолог, викладач історії та суспільно-політичних дисциплін Харківського ліцею № 141 з 2009 р., випускник історичного факультету 2006 р., диплом з відзнакою,  навчається в аспірантурі. Наукова тематика: «Салтово-Маяцька культура». Має публікації.
Олексій Олексійович Лаптєв - талановитий випускник ХНУ ім. В. Н. Каразіна, нині - молодий та перспективний учитель всесвітньої історії та трудового навчання по сумісності. В Харківському ліцеї № 141, що в Московському районі, Олексій працює тільки два роки, але заробив любов і повагу учнів і старших колег.
…Триває урок Олексія Олексійовича Лаптєва, який розповідає про культуру слов’ян. На кожну тему з історії у нього є розповідь, яка наближує до нас проблематику оповіді. Олексій Олексійович - організатор шкільної експедиції у степи Харківської області. Бажаючі школярі відвідали Куньє та Кіцевку та брали участь у розкопках.
- Олексію Олексійовичу, чим вам запам’яталися розкопки зі школярами?
- Розкопки у Кіцевці більш захопили знахідкою. У тих місцях ми знайшли невеликий, але, як-не-як, шматок золота. Одним з ритуалів під час поховання було заховати разом з кремованими останками його добро, коштовності.
До археології Олексій схиляє і своїх учнів, і друзів. Торік на розкопки разом з Лаптєвим їздив Данилов Станіслав - учасник МАН, який зайняв перше місце по Харкову і призове по Україні. Цього року до викладача приєднався Волошко Григорій, який у минулому році виборов друге місце по області, що, без сумніву, є досить високим результатом. Варто зауважити, що науковим керівником по написанню робіт МАН у юних призерів також був Олексій Лаптєв. Що ж, подивимося на результати хлопчаків у цьому році!
«Не археологією єдиною живе Олексій Лаптєв». І це дійсно так! Ще одне давнє, але, на жаль, залишене в далекому минулому захоплення Олексія - історичні реконструкції.
Історична реконструкція - це відтворення матеріальної і духовної культури тієї чи іншої історичної епохи та регіону з використанням археологічних, образотворчих і письмових джерел, рух, що ставить перед собою наукові цілі і використовує метод рольової гри і наукового експерименту для вирішення проблем і більш глибокого вивчення досліджуваного питання.
Згадувати про цей епізод свого життя історик не любить, посилаючись на втрату інтересу до даного руху, але насправді все куди серйозніше. На одному зі змагань Олексій отримав важку травму- легкі обладунки історика не витримали удара несправжньої сокири. Хто винен у цьому: супротивник, що не розрахував удар, або Олексій, який невірно підібрав «вбрання», - ніхто не знає. На згадку про цей неприємний епізод на шиї у вчителя залишився помітний шрам, що тягнеться по всій довжині ключиці.
Але, не дивлячись на те, що з реконструкціями Лаптєв зав'язав, інтерес до рольової діяльності в чоловікові не зникає: навіть на уроках праці він вчить своїх учнів робити справжню, не бутафорську, кольчугу.
- Чи є серед учнів улюбленці?
- У гарного вчителя улюбленців не повинно бути. Є лише колеги, не дивлячись на те, що вони ще не закінчили школу. Це учень 11-А Григорій Волошко та учень 11-Б Станіслав Данілов. На уроках праці ми з ланцюжків робили кольчугу. Кожен з хлопців приміряв готовий виріб.
- Справжня кольчуга у Середньовіччі важила майже 30 кілограм, невже вони одягали таку ж важку?
- Звісно, що ні, бо технологія вироблення значно простіше, ніж тоді. Ця важила майже 15 кілограмів.
- У минулому я захоплювався рольовими іграми, самостійно виробляв одяг, декорації давніх часів. Певний колектив збирався, гра по ролях розпочиналася. У нас проходили бої з несправжньою зброєю, сцени, описані письменниками того часу. Але через рану, нанесену несправжньою сокирою в плече, я був вимушений полишити рольові ігри. Навички монтувальника залишились, знадобилися і для вчителя труда.     
Успішно закінчив кафедру історіографії, джерелознавства та археології в 2006 році, а університет в пам'яті залишився тільки найсвітлішими спогадами.


Настя ПАСТЕКА,  Настя ПАНЧУЛ,  випускниці ліцею № 141.

 

Спеціаліст вищої категорії


Кабінет № 39 в Харківській гімназії № 144. Вже другий рік я проводжу тут по вісім годин на тиждень. Господарка цього кабінету - учитель української мови і літератури, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії - Шпаковська Ольга Миколаївна - працює в нашій школі понад 11 років. Під її керівництвом учні Харківської гімназії в 2010-2011 навчальних роках дві учениці вибороли призові місця на районному і обласному конкурсі як учасниці Малої академії наук.
Ольга Миколаївна закінчила філологічний факультет. Куратором її групи був Безхутрий Юрій Миколайович, а другої - Ісіченко Ігор Андрійович. Навчання в Харківському університеті залишило незабутні спогади. Діалектологічна та фольклорна практики, робота в  колгоспі Сумської області, участь у художній самодіяльності…
По закінченню університету Ольга Миколаївна працювала в дитячому садочку.  У дитячому будинку міста Радомишль викладала українську мову і літературу. Сім’я Ольги Миколаївни проживала у Чорнобильській зоні: пів вулиці, де вони жили, вважалася саме Чорнобильською зоною, а друга половина == ні. Погіршення здоров’я було однією з причин повернення до Харкова. З 2001 року працює у Харківській гімназії № 144. Класний керівник 11-В класу. Всі учні люблять її, колеги поважають. На канікулах школярі здійснили поїздку Європою: побували в Берліні, Празі та Кракові. Шпаковська Ольга Миколаївна - це той вчитель, що добре володіє своїм предметом і вміє цікаво і доступно його подати дітям. Наприклад, минулого року мій філологічний клас давав відкритий урок для молодих учителів, який пройшов більш, ніж успішно. Після цього уроку дехто з молодих спеціалістів підходив до нашої вчительки і тихенько питав про деякі моменти, які були для них новими і не дуже зрозумілими.
Зі стін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна виходять спеціалісти високої кваліфікації, які стають прикладом для молодого покоління. І саме такою є Шпаковська Ольга Миколаївна.


Валерія ГОЛОВАЧОВА, гімназія № 144.

Люблю уроки біології


Лідія Михайлівна МАКСИМЕНКО - розумний, мудрий вчитель. На біологічний факультет науково-педагогічного відділення Харківського університету вона вступила у 1974 р. Тут вона отримала не лише блискучу освіту, а й друзів на все життя. Одна з них, Ольга Орлова, трудиться сьогодні на кафедрі біологічного. Інша  - у Харківській загальноосвітній школі № 167.
Студентські часи -незабутні. Особливо студентські практики: в Гайдарах, Карпатах, Молдавії… За призначенням поїхала працювали у сільську школу Харківської області в Шевченківському районі. А нині Лідія Михайлівна навчає нас у Харківській загальноосвітній школі № 111. Наш випуск - її перший випуск одинадцятикласників. Ми любимо уроки біології і свою вчительку, бо вона вміє шанувати людей і вчить нас це робити.


РОДРІГЕШ Да Фонтека Артеміза , випускниця  СШ № 111.

 

Вірити в свої сили


Слова «Вірте у свої сили!» - девіз життя моєї улюбленої вчительки ТАРАСОВОЇ Валентини Георгіївни. Її сторія життя вразила та змусила замислитися.
Валентина Георгіївна вступила до Харківського університету в 1984 році на історичний факультет, а закінчила - в 1989. «Кращі 5 років в моєму житті!» - говорить вона. Розповідала про роки студентства дуже ніжно та зворушливо. Вона захоплювалася студентською наукою, виступала з доповідями на конференціях, брала участь у громадському житті, працювала у профспілці. Але це  ще не все… Були ще незабутні археологічні розкопки, якими керував Буйнов Юрій Володимирович. «Це було просто неймовірно, я відчувала, що створюю історію власними руками!» - згадувала вона. Була круглою відмінницею. Разом зі своєю групою вони відзначали День істфаку, ходили на вилазки, стали однією родиною.
У  Харківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 80 Валентині Георгіївні доручають найважливіші справи школи! Не просто ж так вона є заступником директора з навчально-виховної роботи…
Особисто мені дорога вчителька за уміння любити життя і цінувати його кожну хвилину. Я часто бачу, як вона допізна працює, проте жодного разу я не помітила на її обличчі незадоволення - зажди усміхнена, весела та життєрадісна! Її уроки Історії України та Всесвітньої історії - найцікавіші та найяскравіші! Валентина Георгіївна є вчителем, який вкладає усю свою душу у вчителювання.


Аліна БАШЛИКОВА, випускниця Харківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 80.