Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Випуск присвячений студентській науці. Читайте в цьому номері...

Перемога

Юлія  МЕДВЄДЄВА, п’ятикурсниця екологічного факультету, виборола І місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук в галузі науки «Екологія та екологічна безпека». Молодець!

Початок шляху

Другий етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі науки «Екологія та екологічна безпека» проходив у Донецькому національному технічному університеті. Тут Юлія МЕДВЕДЄВА, студентка п’ятого курсу екологічного факультету, перемогла, здобувши перше місце серед 69 студентів очного  туру з різних вузів держави. Два дні напруженої роботи позаду. Хвилююча мить нагородження переможців. Юля: «Я розраховувала на друге-третє місце. Ось оголошують треті місця. Мене немає серед них. Оголошують другі. Теж немає… І ось оголошують перше – і називають моє прізвище!» .

Робота «Вплив транспортного потоку на шумове забруднення основних автомагістралей міста Харкова на прикладі Московського проспекту» була написана дівчиною за матеріалами, зібраними під час проходження передкваліфікаційної практики у Харківському державному відділенні комплексних досліджень і оцінки впливу на навколишнє середовище Державного підприємства «Український Державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань» під керівництвом Олега Рудольфовича КУДЕНКО – голови відділу.

– Юліє, яка ціна твоєї перемоги?

– Це результат складної практичної роботи, проведення багатьох польових досліджень і аналізу результатів розрахунку за оригінальною методикою названої установи. Особливість роботи в тому, що шум не просто вимірюється приладом у певний час, а розраховується із використанням багатьох чинників: якості дорожнього покриття, інтенсивності і складу транспортного потоку, віддаленості забудови, присутності зелених насаджень, навіть режиму роботи світлофору. Саме ці параметри я визначала на практиці, потім «закладала» іх у формули. Результати розрахунків дозволили виділити чотири ділянки Московського проспекту, що відрізняються шумовим навантаженням і розробити рекомендації для його зменшення. Керівник мого диплому кандидат географічних наук, доцент кафедри моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій Надія Василівна МАКСИМЕНКО сказала, що дослідження варте уваги і порадила надіслати роботу на перший етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з екології, де вона виборола право представляти ХНУ імені В. Н. Каразіна на другому етапі. Виявилось, що керівник не помилилась.

– Що  потрібно зробити, щоб знизити шумове забруднення?

– Шум негативно впливає на нервову систему, психіку людини, провокує виникнення багатьох захворювань. Щоб цьому запобігти, треба провести озеленення району, використовувати при будівництві шумоізоляційні, звукопоглинаючі матеріали та багато інших заходів.

Екологи дуже потрібні і Харкову, й Україні в цілому. Та чи реально зараз їм знайти роботу за спеціальністю? Важко. Юля мріє працювати в сфері екології – в Державній екологічній інспекції або Державному управлінні охорони навколишнього середовища в Харківській області. Як вийде – ще не знає. Можливо, знайде своє місце в установі, де проходила практику.

– Чи здійснились твої плани, сподівання, з якими вступала?

– Так, але навчання в університеті – це тільки початок шляху і втілення мрії!


С. ШКУРАЙ.

 

Надія фізичного

П’ятикурсник Дмитро БОГДАНІС – член СНТ факультету. На рахунку Дмитра – друге місце на Всеукраїнській олімпіаді з англійської мови серед студентів немовних спеціальностей; факультетська стипендія ім. І. М. Ліфшиця; стипендія фонду «Завтра.UA»; публікація «Surface and waveguide Josephson plasma waves in slabs of layered superconductors», де він виступає співавтором Тетяни Сліпченко і Валерія Олександровича Ямпольського.

 

– Я зацікавився наукою ще на третьому курсі й тоді одразу обрав собі галузь наукового інтересу – напівпровідність, – розказує Дмитро. – Точніше, високотемпературна надпровідність, тобто занулення електричного опору в деяких матеріалах, яка має місце при порівняно (щодо класичної с-провідності) високих температурах. Концептуально надпровідність – дуже перспективна і вже застосовується промислово для передачі електрики (в побутовому сенсі). Адже відсутні теплові втрати. Крім того, можливе застосування високотемпературної надпровідності, скажімо, в медицині – для сканування в терагерцевому діапазоні. На відміну від рентгена, терагерцеве випромінювання не є іонізуючим. Звідси тема диплома, аналогічна темі статті – «Хвилеводні і поверхневі моди в пластинах шаруватих надпровідників».

 

Від студентської науки прагну взяти, перш за все, задоволення від спілкування з чудовими людьми, як мій науковий керівник проф. В. О. Ямпольський, член-кореспондент Академії наук України, який відіграв величезну роль як у моєму виборі спеціальності, так і в науковій діяльності. Бажаю кожному такого ж наукового керівника! Також від студентської науки я беру погляд на світ «технаря», «природничника». Моє життя буде пов’язане з наукою практично напевно, але от як саме – поки що питання відкрите».

А. КУТАС

 

Привчило працювати


ВІД РЕДАКЦІЇ. 17 квітня шанованому Ігору Григоровичу ЧЕРВАНЬОВУ виповнюється 75 років. Ми вітаємо ювіляра, висловлюємо свою повагу й любов до нього і надаємо слово.


«СНТ привчило мене працювати», –  так через 50 років наукової діяльності в Харківському університеті скаже мені, кореспонденту університетської газети, Ігор Григорович Черваньов, професор. Автор більше ніж 300 наукових робіт, наставник 30 аспірантів, багато з яких стали докторами наук. Уже на першому курсі він став до лав студентського наукового товариства, яке відіграло визначну роль у його житті.
«Свою першу наукову роботу  написав на І курсі під керівництвом доцента І. М. Ремізова, – пригадує Ігор Григорович. – Тоді я вивчав товщу пісків під Змійовим, а потім доповідав на студентській квітневій конференції ім. Леніна. На ІІ курсі мені пощастило стати членом експедиції на Кавказ, очолюваної професором П. В. Ковальовим. Це був справжній студентський науковий загін. Перед дослідниками стояла одна мета: дослідити високогірне зледеніння Великого Кавказу. Ми провели у Кавказьких горах три літа – найкращі роки мого життя».


На старших курсах І. Г. Черваньов зацікавився вивченням рельєфу. Працював під керівництвом доцента С. І. Проходського, в експедиції якого виросли чимало університетських вчених, серед яких, наприклад, був доктор географічних наук, заслужений професор університету, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Юхимович Некос.


«З 70-х років самостійно займався моделюванням газових родовищ, – додає науковець. – Трохи згодом моделював похований рельєф газових родовищ СРСР. Останні 10 років коло моїх наукових інтересів становить альтернативна енергетика. Я науковий керівник Центру альтернативної енергетики та енергозбереження».
Історія життя Ігоря Григоровича доводить, що наукою захоплюються раз і назавжди. Змінюються лише теми, а жага до відкриття нового була, є і завжди буде!


А. КАЛІНІНА.