Нам – 195!

Продовження. Поч. у № 17 за 15 грудня 2011 р., № 1 за 3 січня 2012 року, № 2 за 24 січня 2012 р., № 4 за 21 лютого 2012 року, №5 за 5 березня 2012 р.
До ювілею загально університетської газети продовжуємо розповідати Вам, шановні читачі, про життя альма матер у 20 столітті на сторінках «Харківського університету».

Як жартували у 1961

У наших руках підшивка номерів «Харківського університету» за 1961 рік. Відразу помічаємо, що гумор в більшості випадків знаходить своє відображення на газетних шпальтах у формі невеличких замальовок –  кумедних малюнків, які іноді супроводжуються підписами. Багато малюнків ілюструють статті, інші ж  організовують самостійну рубрику «Куточок гумору». Автори замальовок – студенти університету або художник газети.

Гумор у газеті зустрічається й у вигляді коротких текстових жартів, найчастіше присвячених недбайливим студентам, сесії, дипломам, суворим викладачам тощо. Знаходимо фейлетони і сатиричні вірші. Зустрічаємо цікаві замальовки, під рубриками «З угорського гумору», «З чеського гумору» або ж «З французького гумору» – тут кумедні малюнки на різноманітні теми та перекладені з іноземних мов жарти.

Будемо справедливими, майже у кожному номері «Харківського університету» за 1961 рік можна знайти невеликий жарт або веселий малюнок: серед важливих і серйозних новин із університетського життя знаходиться місце для відпочинку та сміху.

А ось характер самого гумору досить прямолінійний: він звертається до очевидних і всім відомих речей. Ось малюнок, на якому студентка хизується своїм розкішним довгим хвостом (яким вона обзавелася, як можна здогадатись, у період сесії), примовляючи: «Хвіст – це моя єдина прикраса». Або цитата з виступів «Невже у нас немає активістів-голосистів, які б тримали хор?» проілюстрована таким чином: двоє в буквальному сенсі тримають на великому помості цілий хор.

Серед гумору на студентську тематику зустрічаються навіть жарти з політичним підґрунтям. Ось малюнок зображує ательє. Його хазяїн запропонував відвідувачу німецький мундир часів Великої Вітчизняної зі словами: «О, в цьому мундирі ви виглядаєте …на 20 років молодше!»

Сміятися над самим собою може не кожен, адже для цього потрібно бути надзвичайно щирою та мудрою людиною. Приємно, що на сторінках газети знайшлось місце й для самоіронії. Наприклад, ось такі жартівливі рядочки від невідомого автора:

УНИВЕРСИТЕТСКОМУ СПОРТУ

Будут встречи, будут нормы,
Будут состязания.
Но пока наш спорт без формы
И без содержания.

Гумор на газетних шпальтах не лише розважав, а й повчав, давав поради. Так, до проблеми відсутності гарячої води у гуртожитку студенти привернули  увагу малюнком, що зображує переляканого студента-бурульку в душевій кабінці. Минають роки, триває життя. Змінюємося ми, а разом з нами університет. Але все одно залишаються  невмирущі речі: сесія, екзамени і пов’язаний з ними студентський гумор. Ці поняття  актуальні й сьогодні. До першого квітня 2012 року даруємо вам анекдот з підшивки 1961 року:

– Ну, як? – обступили студенти свого товариша, який щойно вийшов з аудиторії, де складав екзамен.
– Е-ех! – махнув той рукою. Топив-топив, топив-топив… Ледве виплив.
Услід за студентом вийшов в коридор екзаменатор.
– Скажіть, будь ласка, як складав екзамен наш товариш? – поцікавились студенти.
– Та що говорити! Тягнув-тягнув, тягнув-тягнув… Ледве витягнув, – відповів викладач.

З першим квітня нас усіх, шановні!

М. КОСАТОВА, А. КАЛІНІНА, ведуть колонку «Нам – 195!».