Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

«Хрещеник» В. І. Астахова.

Ювіляри

 

«Хрещеник» В. І. Астахова.


Цього місяця святкує свій ювілей професор Володимир Михайлович ДУХОПЕЛЬНИКОВ, завідувач кафедри історії Росії. В Харківському університеті знають, що із Володимиром Михайловичем у всі часи мати справу надійно і приємно. І коли самовіддано  працював помічником ректора проф. В. Г. Хоткевича, і коли був студентом історичного і грав в університетському оркестрі на гобої, і коли став провідним істориком і очолив кафедру. Відповідальний, вимогливий і доступний, талановитий і відкритий у спілкуванні, людина, яка не зраджує своїм життєвим принципам – таким його знають в університеті.

ДОВІДКА. Проф. В. М. ДУХОПЕЛЬНИКОВ – кандидат історичних наук, читає загальні та спеціальні курси з історії Росії. Наукові інтереси пов'язані з історією Росії в Х—ХVIII ст. та суспільно-політичним життям в Україні в роки НЕПу. Автор понад 80 наукових робіт, навчально-методичних посібників, підручників. Нагороджений знаком «Петра Могили» Міністерства освіти і науки України  у 2010 році.


Вступив на історичний за порадою друга М. З. Бердути.  В університеті  працює з жовтня 1967 р. А кар’єру розпочав з того, що його запросили грати на гобої в симфонічному оркестрі університету. На університетській ниві Володимира Михайловича одні знакові для Харківського університету люди: кандидатську дисертацію захищав під керівництвом проф. О. О. Кучера, трудився помічником ректора В. Г. Хоткевича. А порекомендував його на цю посаду незабутній Віктор Іванович Астахов. За що ці видатні особистості цінували свого молодшого колегу? Очевидно, за те ж, за що і ми, сьогоднішні, шануємо Володимира Михайловича. Працював на кафедрі історії СРСР викладачем, старшим викладачем, доцентом. У сімдесятих роках в університеті знов почали розмову про створення власного духового  оркестру. І знову безпосередню участь у його створенні брав доц. В. М. Духопельников. У 1995 р. був обраний завідувачем кафедри історії Росії. Проф. В. М. Духопельников:  «Я ніколи не шкодував про свій вибір, ніколи. Я просто не міг чинити інакше, адже мене оточували такі люди, яких просто неможливо було підвести: Ілля Іванович Залюбовський, Володимир Гнатович Хоткевич, Віктор Іванович Астахов... Вони оточили мене увагою, турботою, вони завжди допомагали мені в навчанні, в роботі. Університет – це теж саме, що і рідна домівка, де розпочалося і триває основне наше життя».


З днем народження, шановний Володимире Михайловичу!


О.ДЕУС, А. ЧАЛА.