Середа, листопада 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Пам’яті Степана Сапеляка

Прощання

 

Пам’яті Степана Сапеляка


1 лютого 2012 року нагла смерть обірвала життя видатного українського поета, лауреата Шевченківської премії, щирого друга нашого університету Степана Сапеляка. На його долю випало суворе випробування політичними репресіями, але молодий поет не похитнувся у своїх вільнолюбних переконаннях, не втратив людської гідності й вийшов переможцем у нерівному протистоянні тоталітарній системі.


Степан Сапеляк був постійним і бажаним гостем Каразінського університету. Його зустрічі зі студентами завжди проходили з великим успіхом. Особливо часто поет спілкувався зі студентами й викладачами філологічного факультету, останнього разу – незадовго до початку 2012 року. Для Степана Сапеляка ця тепла зустріч виявилася прощальною.


Перервалося земне життя Поета, відданого сина України, який понад усе любив Батьківщину, але його духовна спадщина залишається нетлінним скарбом для сучасних і наступних поколінь. В історії України новітнього часу життя і творчість Степана Сапеляка завжди сяятимуть чуттям незгасимої любові, силою вільнолюбства й великого художнього таланту.


Поети, як і Слово, не вмирають.
Вони лиш переходять у пісні,
У сповідь і молитву, честь і правду,
У вічні гімни сонцю та весні...
В одвічних одах Матері й Коханій
Звучить поетів голос, не стихає.
На благовіст у вільнім отчім краї
Живе поезія. Поет не помирає.


В. КАЛАШНИК.