Субота, листопада 25, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

ОСНОВОПОЛОЖНИК

ОСНОВОПОЛОЖНИК


13 січня виповнилося 185 років від дня народження Миколи Миколайовича Бекетова, видатного хіміка, академіка Санкт-Петербурзької Академії наук. Після закінчення Казанського університету та захисту в Санкт-Петербурзькому університеті магістерської дисертації він у 1855 р. призначається екстраординарним професором Харківського університету. І викладання хімії в нашому університеті підіймається на новий рівень.


У травні 1864 р. М. М. Бекетов звернувся до фізико-математичного факультету з рапортом. Вказуючи на тісний зв’язок хімії з фізикою, він рекомендував клопотати перед Міністерством народної просвіти про створення, окрім існуючих математичного та природничого відділень, ще третього – відділення фізико-хімічних наук. Статут 1863 р. дозволяв університету самостійно вирішувати такі питання, що уможливило вже в кінці 1864 створити це відділення. Таким чином, Бекетов першим у світі запровадив фізичну хімію як окрему дисципліну до університетської програми і прочитав перший курс фізичної хімії («фізико-хімії») у 1865 році саме в Харківському університеті.

В лекціях з фізичної хімії Бекетов розглядав властивості газів, рідин і твердих тіл, зв’язок між фізичними властивостями та хімічним складом, спектри простих тіл і сполук, термодинаміку і термохімію, електрохімію та фотохімію. Учений викладав також і такі розділи хімії, як неорганічна, аналітична і органічна хімія. Він активно залучав  до наукової роботи студентів, що тоді було дуже незвично. Підручник Бекетова «Фізико-хімія» побачив світ у 1886 р. Ще раніше були видані його літографовані лекції з неорганічної хімії. Випускниками відділення стали відомі хіміки та фізики О. П. Ельтеков, Ф. М. Флавицький, М. О. Чернай, І. П. Осіпов, М. Д. Пільчиков, В. Ф. Тимофєєв, Д. П. Турбаба та ін.


У 1872 році за активної участі Бекетова при університеті було створено Товариство дослідних наук, в якому діяли дві секції – фізико-хімічна та медична. Фізико-хімічна секція згодом перетворилася у Товариство фізико-хімічних наук при Харківському університеті, яке Бекетов очолював аж до 1886 р. На жаль, в 1884 р. новий університетський статут знову скасував університетську автономію, фізико-хімічне відділення було ліквідовано, і обсяг викладання хімії скоротився. Лише у 1901 р. В. Ф. Тимофєєв заснував кафедру фізичної хімії у Київському політехнічному інституті. Аналогічні кафедри у Харкові було створено значно пізніше.


В березні 1865 року відбувся успішний захист докторської дисертації М. М. Бекетова «Исследования над явлениями вытеснения одних элементов другими». Перші дослідження в цьому напрямку вчений почав ще в лабораторії видатного хіміка-органіка Дюма в Парижі, під час свого закордонного відрядження (1858–1859 рр.). У 1877 р. М. М. Бекетова обирають членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук. В кінці 1886 він стає академіком і переїздить до столиці.


М. М. Бекетову належить цілий ряд видатних результатів, які в певній мірі сформували сучасну хімію. Так, учений показав, що зворотність є фундаментальною властивістю хімічного процесу. Низка спеціальних дослідів ученого показала, що, варіюючи тиск газів (водню, діоксиду вуглецю), можна примусити йти у зворотному напрямку такі реакції, які були відомі хімікам протягом століть і завжди проходили лише у прямому напрямку. Так був зроблений важливий крок до формулювання наріжного закону хімії – закону дії мас.


Те, що метали здатні витісняти водень з розчинів кислот, відомо було давно. Бекетов у серії систематичних дослідів продемонстрував зворотній ефект: здатність водню виділяти деякі метали з розчинів їх солей. Отже, було обґрунтоване включення водню до «відновлювального» ряду металів та визначено його місце у цьому ряду, а також уточнення розташування металів у ряд за їх здатністю витісняти один одного. Такий «витіснювальний ряд» із включенням до нього водню був прообразом електрохімічного ряду металів, або «ряду напруг», відомого зараз усім хімікам-початківцям. Вивчаючи витіснення одних металів з їх сполук іншими, Бекетов зокрема показав, що алюміній витісняє барій з оксиду, а рубідій – з гідроксиду тощо. Це явище, обумовлене дуже великим тепловим ефектом утворення оксиду алюмінію, одержало назву алюмінотермії. В свою чергу, магній витісняє алюміній з фториду (кріоліту). Займаючись термохімічними дослідженнями, Бекетов вперше одержав цілком зневоднені оксиди лужних металів, визначив теплоти утворення оксидів і хлоридів лужних металів та вперше довів можливість виділення натрію та цезію воднем з оксидів.


Професор М. М. Бекетов стояв біля витоків створення Товариства розповсюдження писемності серед народу, Товариства допомоги нужденним студентам, був ініціатором створення Харківської публічної бібліотеки (бібліотека ім. В. Г. Короленка), регулярно читав безкоштовно лекції на науково-популярні теми, а платні – на користь благодійних товариств. Харківський технологічний (нині Політехнічний) інститут, заснований проф..В. Л. Кирпичьовим, шанує серед своїх засновників також і М. М. Бекетова.


Помер М. М. Бекетов 100 років тому, 13 грудня 1911 року. За словами почесного академіка І. О. Каблукова, «… ім'я М. М. Бекетова разом з іменами Д. І. Менделєєва та О. М. Бутлерова буде занесене золотими літерами в історію науки в Росії».


Проф. М. МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН, завідувач кафедри фізичної хімії.