П'ятниця, вересня 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ціле – більше, ніж сума його частин

Ціле – більше, ніж сума його частин


Коли Харківський університет святкував свою 207 річницю  від дня заснування, у стінах ЦНБ відбулася презентація книг з історії освіти. Вони стали результатом спільної праці науковців історичного факультету Харківського національного факультету імені В. Н. Каразіна та Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.


Були презентовані наступні книги: «Иностранные профессора российских университетов (вторая половина XVIII - первая треть XIX в.). Биографический словарь / под. общ. ред. А. Ю. Андреева; составители А. М. Феофанов, В. Ю. Иващенко, С. И. Посохов и др.» (М.: РОССПЭН, 2011); Посохова Л. Ю. На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці ХVІІ - на початку ХІХ ст. (Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011). Зустріч зібрала дуже широку аудиторію: викладачі та співробітники нашого університету, представники МДУ, Германського історичного інституту (м. Москва), Києво-Могилянської академії, науковці з Києва, Чернігова, Дніпропетровська, краєзнавці. Виступали автори книг – А. Ю. АНДРЕЄВ, А. М. ФЕОФАНОВ, С. І. ПОСОХОВ та Л. Ю. ПОСОХОВА, а також проректор з наукової роботи І. І. ЗАЛЮБОВСЬКИЙ. Презентація супроводжувалася показом цікавих фотографій, які були зроблені за час роботи над виданнями. Книги вийшли в межах реалізації Міжнародного дослідницького проекту «Трансфер та адаптація університетської освіти в Росії другої половини XVIII – першої половини XIX ст.». Науковці дарували книги всім бажаючим. Редакція нашої газети також отримала видання с автографом автора А. Ю. Андреєва.


Проф. А. Ю. Андреєв та О. М. Феофанов поділилися з нами своїми враженнями та розповіли про майбутні плани.


–  Андрію Юрійовичу, які у Вас залишилися враження про зустріч і про Ваш приїзд?


–  Ми тут не вперше, нас пов'язують тривалі дружні зв’язки з Харківським університетом, гарні теплі стосунки з Сергієм Івановичем Посоховим, деканом історичного факультету. Це не єдина зустріч у рамках нашого великого проекту, присвяченого історії університетів Східної Європи та історії перенесення і адаптації університетських ідей із Західної до Східної Європи. Враження дуже приємні, оскільки ця тема дозволяє говорити про єдність нашого університетського простору і про можливість відчувати себе в рамках єдиного європейського та східноєвропейського вченого світу.


–  Розкажіть про дружбу детальніше.


А. Ю. Андреєв: –  Триває вона вже 10 років і виникла з природного бажання займатися тими проблемами, якими раніше ми займалися окремо. За історіями окремих університетів стоїть історія університету взагалі, зокрема нашого спільного східно-європейського університетського простору. В одній команді ми бачимо цю історію більш різноманітно і повно, аніж кожен окремо. Результат такого співробітництва - багато книг, і ми дуже задоволені, що в науковому плані наш проект успішний.


О. М. Феофанов: – Плідна співпраця, теплі відносини, чудова пам’ять. Сподіваємося, що все це не припиниться. Ціле – це завжди більше, ніж сума його частин, тому, навіть якщо б ми займалися цією темою окремо і «механічно» з’єднали підсумки, то отримали б набагато менші результати, ніж ті, що маємо зараз і які чекають на нас у майбутньому.


–  На презентації Ви сказали, що історія університету –  це історія «ідеї» університету. Якою Ви бачите цю ідею?


А. Ю. Андрєєв: –  Суть ідеї університету полягає в тому, що освіта здобувається через науку. Студент приходить в класичний університет, щоб займатися наукою. Всі інші функції університету (соціальні, кар’єрні та ін.) –  це лише допоміжні речі по відношенню до найголовнішого –  участі студента в науковому процесі.


О. М. Феофанов: –  Класичний університет може існувати навіть поза власних стін. Займатися наукою можна, зібравшись на вулиці або в метро. Якщо відкинути всі супутні елементи і залишити освіту і науку - то це і буде університетом, ідеєю університету.


– Які Ваші подальші плани?


–  Зараз ми готуємо колективну монографію, яка узагальнює всю тематику проекту і буде присвячена переносу та адаптації університетських ідей у Східній Європі. Монографія, ми сподіваємося, вийде приблизно через рік. Надалі ми плануємо розвивати й інші проекти.


М. КОСАТОВА, наш спецкор.