П'ятниця, вересня 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Шість років освоєння «Півночі»

Шість років освоєння «Півночі»


ВІД РЕДАКЦІЇ. Уже шостий рік поспіль Харківський університет освоює Північний корпус. На ремонтні роботи у Північному за 2011 рік витрачено 2 млн. 322 тис. грн. Відремонтовано 74 приміщення, в тому числі 2150 квадратних метрів коридорів.

Наразі у цю будову вже переїхали десять факультетів: юридичний, ФКН, факультет психології, соціологічний, ФТФ, ФЕФ, медичний, екологічний, МЕВ та ТБ та частково філософський.


Але не відремонтованим залишається ще багато. Адже споруда ніколи не бачила капітального ремонту. А приміщення, залишені нам у спадок, у жахливому стані. За традицією кожного року у грудні загальноуніверситетська газета дає своїм читачам – університетському загалу, новорічний репортаж. Проректор з адміністративно-господарчої роботи Анатолій Миколайович УДОД відшукує на це свій дорогоцінний час і сам супроводжує кореспондентів під час репортажу. Спасибі, Анатолію Миколайовичу за пошану до всіх нас. Отож, рік 2011. Північний корпус на площі Свободи, 6. Що зроблено і який план роботи на 2012 рік.


З нами разом на репортажі і представники господарчої частини університету – Валентина Григорівна ІДРИСОВА, комендант Північного корпусу, Володимир Максимович ГОРОБЕЦЬ, заступник начальник господарчої частини, Андрій Анатолійович УДОВИЧЕНКО, інженер 2-ї категорії та Володимир Григорович РЕВА, начальник ремонтної служби університету.


Ми в тій частині Північного корпусу, яка ближче до готелю Харків. На першому поверсі одразу ж минаємо новенький буфет. А. М. УДОД: «Відкриті невеликі буфети майже на всіх поверхах, адже харчування тривалий час було тут проблемою, студенти просто не встигали дійти за 10-ти хвилинну перерву до їдальні, тепер – зовсім інша справа».


Також тут облаштувалися лабораторії ФТФ, їх переїзд був дуже важким, адже треба було перемістити, встановити складне обладнання, яке використовують під час дослідів на кафедрі матеріалів реакторобудування. Валерій Тимофійович КОППЕ, старший науковий співробітник проблемної науково-дослідної лабораторії іонних процесів: «Тут взагалі раніше нічого не було, ані підлоги, ані вікон, а тепер ми ось облаштували лабораторію та розмістили всі необхідні прилади, можемо проводити дослідження».


На першому поверсі тривають ремонтні роботи щойно створеного Інноваційного центру. А. М. УДОД: «На жаль, наші фінансові можливості обмежені, що часто гальмує темпи ремонту. Окрім фінансових труднощів, темпи ремонту падають через те, що стан споруди в дуже поганому стані. І перед безпосереднім ремонтом, необхідні додаткові дослідження, узгодження спеціальних проектних рішень. Це також віднімає час та гроші. Актуальним є ще проблема збереження того, що ми вже встигли зробити. Ми дуже часто стикаємося з тим, що пошкоджують нові двері, меблі, зривають крани, руйнують бачки, а потім доводиться все це відновлювати, а це знову ж таки час і гроші».

Спускаємося на цокольний поверх…Тут розміщується друкарня видавництва університету. Щоб обладнати цей поверх необхідно було зробити спеціальний проект, передбачити вентиляцію, вікно для завантаження сировини.


На третьому поверсі розміщений фізико-енергетичний факультет. Тут уже відремонтовані частина приміщень та коридори, ремонт інших приміщень буде завершено у 2012 році.


Третій та четвертий поверхи у цій частині корпусу відремонтовані найкраще. Тут розміщені факультет психології, соціологічний, частково юридичний, фізико-технічний. Але навіть тут залишилися ще певні роботи на території ФТФ. Проте радують око нові аудиторії, організовані комп’ютерні класи, мультимедійні аудиторії, відремонтовані приміщення кафедр.


Піднімаємося на п’ятий поверх. Тут майже завершений ремонт на площах, де розташувався факультет комп’ютерних наук: відремонтовані коридори, санітарні вузли, замінено вікна, радіатори опалення. Організовані комп’ютерні класи, лабораторні приміщення. А. М. Удод: «П’ятий поверх – це майже 2,3 тис квадратних метрів, він весь у ремонті. Ось, наприклад, аудиторія 542 зовсім новенька, її відкрили до першого вересня, зараз справа за ремонтом коридорів, адже в різних місцях ще залишилися дірки в підлозі. Найближчим часом плануємо ремонт ще двох аудиторій».


Далі наш шлях лежить шостим поверхом… А. М. Удод: «Шостий поверх… Спочатку цю частину корпусу орендував Інститут бізнесу та менеджменту. Зараз ці площі повністю повернені університету, тут розпочаті ремонтні роботи силами ремонтно-будівельної служби університету».


Ремонтні роботи тривають, проте ще залишилося досить багато аудиторій з аварійними фасадами. Складність їх ремонту в тому, що перед тим, як безпосередньо почати відновлення, треба зробити та затвердити спеціальне конструктивне рішення. Найголовніше у цій частині будівлі – це ремонт аудиторного фонду, заміна вікон, підлоги. Усі працівники, які задіяні в ремонтних роботах, це університетські служби, жодного найнятого працівника. Так малярі Тетяна Федорівна ПШЕНИЧНА та Ганна Матвіївна САФРОНОВА та багато інших працюють на благо Північного корпусу з першого дня його каразінського життя.


Переходимо до крила, що ближче розташоване до Держпрому. Та чомусь екскурсію починаємо з п'ятого, а не з шостого поверху. Може, нас не ведуть на шостий поверх через катастрофічний стан ремонту? Може, щось ретельно хочуть приховати від кореспондентів університетської газети? Поки ми розмірковуємо над усім цим, нам проводять екскурсію п'ятим поверхом. Крокуємо наліво в бік Центру дистанційного навчання, адреса якого – кімната 500. Це приміщення ввели в експлуатацію всього два тижні тому, відтак роботи в ньому вистачає. Не втрачаючи часу та користуючись випадком, адміністрація центру вирішує буденно-ремонтні питання з Анатолієм Миколайовичем: які люстри вішати, які двері ставити, що робити з електрикою.


До вирішення питань відбувається на ходу, аж поки ми не підходимо до аудиторій 563-565. У «цих краях» невдовзі розташується університетський Центр працевлаштування студентів, виконуючим обов'язки голови якого на сьогодні є Дмитро ЛОБАНОВ, випускник нашого університету та вчорашній голова Студентської навчальної ради університету. Та й приміщення самої ради пішло недалеко – розташувалося в сусідній кімнаті: трохи раніше, за словами Дмитра, в цій кімнаті не було нічого – ані проводки, ані перегородки, ані навіть підлоги. Сьогодні ж уся кімната виглядає доволі охайно, ось тільки меблів не вистачає. Зовсім поряд із Студрадою розташувалися апартаменти Профкому студентів. Просто таки шматочок студентського самоврядування в Північному корпусі!


…За планом, наш наступний пункт призначення – медичний факультет. Оглядову екскурсію проводить для нас сам декан Віктор Миколайович САВЧЕНКО. Ситуація в коридорах доволі непогана. Дійсно приємно вражають своїм ремонтом мультимедійні аудиторії (кімнати 580, 581): нові підлоги та стелі, красиві парти, стаціонарний проектор. Просто таки диво! Тільки що в кімнаті 581 вже встигли поставити сучасні пластикові вікна, а 580 ще чекає своєї черги. Стан підлог у коридорах біля цих аудиторій не радує, але це негативне враження зникає, щойно ми заходимо до класу фармакології: він, з ініціативи студентів, обладнаний «дошками пошани» лікарських рослин і вчених фармакологів. Але окрім цього радує і ремонт: сучасні вікна, красиві жалюзі, чудовий стан стін і новітні меблі.


Прощаємося з Віктором Миколайовичем, і всі наші сумніви щодо шостого поверху розсіюються – бічними сходами підіймаємося туди. На шостому для нас відкриває свої двері Центр енергозбереження та альтернативної енергетики, робота якого спрямована на економію енергоносіїв. Його відкрито згідно з українсько-німецьким договором. Центр координує цю роботу не лише в нашому університеті, а й по всій Україні. Радує око в ньому все: і чудові жалюзі в патріотичних жовто-блакитних кольорах, і плазмові панелі в місцях, призначених для відвідувачів, і гарні двері, і… Перераховувати немає сенсу – прекрасно виглядає дійсно весь центр.


На четвертому поверсі нам люб'язно відкриває  двері екологічний факультет. Декан Ганна Валеріївна ТІТЕНКО супроводжує нас до адміністративного блоку, який відремонтували зовсім нещодавно. Ми прямуємо до залу засідань Вченої Ради: новітні меблі, акуратні стримані жалюзі та фото нашого улюбленого міста з висоти пташиного польоту залишають якнайприємніше враження. Стіни виконано в приємному зеленому кольорі – навіть у цьому екологи залишаються екологами. Коридор далі – він залишає бажати кращого. Наш «екскурсовод» так і говорить: «На черзі – ремонт коридорів і санвузлів. Примітно те, що з ініціативою ремонту виступили самі студенти, до них доєдналися викладачі та спонсори. Саме завдяки їм ми провели більшість ремонтних робіт і «зібрали» два комп'ютерних класи».


Повз охайний ремонт рухаємося далі четвертим поверхом, аж раптом потрапляємо в інший світ – до стін, стель та підлог коридору, яких ремонт ще навіть не торкався. Виявляється, це крило філософського факультету, враження від якого складається найгнітючіше. Але насправді все виявляється не так страшно: просто «руки» університету ще не дійшли до коридорів, а самі аудиторії відремонтовані за вищим розрядом! Логічно, адже студентам не в коридорах сидіти на парах.


На третьому поверсі нас зустрічає Інститут Конфуція, який одним із перших у Північному корпусі міг похвалитися своїм ремонтом. Про це й говорити зайве: ремонт і атмосфера в центрі просто чарівна.


Одразу за осередком китайської культури нашого університету, починаються «володіння» факультету міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу. Естетичну насолоду отримуємо у комп'ютерних класах – тут усе бездоганно, від базових ремонтних робіт і до технічного оснащення. Одна з останніх робіт у Північному корпусі, за словами Анатолія Миколайовича УДОДА, – це туалет на третьому поверсі. Ми й подумати не могли, що екскурсія цією «кімнатою» може бути настільки приємною – сантехніка блищить, двері пахнуть краскою, а про естетичний вигляд плитки годі й казати! Ремонт у цьому приміщенні виконаний власними силами, без залучення підрядників.


Другий поверх – царина філософського факультету, де проводиться ремонт коридору. Поки спускаємося бічними сходами, розуміємо, що таки ремонтні роботи в Північному поверсі ведуться постійно: з вікна споглядаємо вивезення будівельного сміття. На ходу Анатолій Миколайович нам розповідає про плани: «Тут планується відкриття національних культурних центрів – арабського, африканського, німецького, польського та ін. Створені вони будуть за прикладом Ізраїльського центру культури та вивчення івриту, що розмістився поверхом вище».


Раніше університет міг похвалитися двома «великими» аудиторіями – Великою хімічною та Великою фізичною. Але далеко не кожен із нас знає, що побачити світ готується Велика космічна аудиторія, так названа студентами. Розмістилася вона на філософському факультеті (кімната 239). Сьогодні говорити про неї щось путнє ще зарано, але наші «екскурсоводи» пообіцяли нам підвісну стелю та цікаве оформлення.


Нас привітно зустрічає Іван Васильович КАРПЕНКО, декана філософського факультету: «Як тільки все закінчимо та  приготуємося перерізати червону стрічку, обов'язково запросимо нашу університетську газету». Ми запам'ятали цю обіцянку – чекатимемо.


Доки спускаємося на перший поверх, дізнаємося, що зараз чекають на матеріали для ремонту сходів у Північному корпусі. Плани солідні, але й скільки зроблено на сьогодні – ми побачили. «За рік ми фізично та матеріально встигаємо відремонтувати близько десяти відсотків Північного корпусу, – зауважує Анатолій Миколайович Удод. – Відтак для ремонту всього корпусу ми потребуємо, як мінімум,  десяти років. А у 2011-му ми навіть більше відремонтували – десь відсотків п'ятнадцять. Отже, намагаємося йти з випередженням».


Освоювали «Північ» у складі університетської експедиції А. КУТАС, А. ЧАЛА.