Четвер, березня 28, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

«Відчуваю себе подвійним драконом»

«Відчуваю себе подвійним драконом», –  професор  Тетяна Василівна Догадіна, завідувач кафедри ботаніки та екології рослин


Дракон-2012 – доволі показний символ для високосного року. «Затишне лігво дракона», кабінет завідувача кафедри ботаніки та екології рослин проф. Т. В. Догадіної, розташувалось в аудиторії 5-17 біологічного факультету. На мене вже чекають. Посмішка і цікавинки в очах переконують – дракон справжній і дуже-дуже симпатичний.
Тетяна Василівна: «Я безумовно відчуваю себе драконом. Зрозуміла це, коли захоплення гороскопами набуло широкої популярності. Я народилась у рік дракона та ще й під знаком близнюків, яким характерна подвійність. Наприклад, характер поєднує наївність та практицизм. І ця «подвійність» ніби помножує усі якості людей, що народились у рік дракона, на два. Якщо ж говорити по-правді, до астрології ставлюсь зі скепсисом».
А я приглядаюсь уважніше до нашої співрозмовниці… Жваві рухи – ознака життєвої енергії. Плюс один на користь дракона. Безмежні знання, життєва мудрість… А ще говорять, що люди цього знаку легко долають труднощі. «Рік дракона – високосний, він завжди минає з труднощами, – веде свої роздуми професор біологічного. –  Усе, що маю, заробила важкою працею. І якщо я працюю, то яка різниця, який рік?! Пожартувати й поговорити про вплив знаків можна, але серйозно сприймати не варто».
–  Тетяно Василівно, чого чекаєте від Нового Року?
– Чекаю розумних, допитливих студентів. Для мене це найголовніше. Якщо Дід Мороз може, нехай зробить так, щоб нам спокійніше жилось, щоб жінки народжували дітей, щоб ми стали заможнішими…»


К. АЛІНІНА