Понеділок, жовтня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

На обіцяне рік чекають

На обіцяне рік чекають


ВІД РЕДАКЦІЇ. 24 жовтня 2011 року, рівно через рік після присудження Державної премії в галузі науки і техніки, у Кабінеті Міністрів України відбулася офіційна церемонія вручення дипломів та нагрудних знаків лауреатам Державних премій України. Нарешті науковці, які стали лауреатами премії з астрономії в 2010 р., отримали заслужену нагороду.
Робота, за яку науковці отримали Державну премію, – це результат колективної праці десяти науковців та п’яти наукових установ: НДІ астрономії ХНУ імені В. Н. Каразіна, «Кримської астрофізичної обсерваторії» МОН України, Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Радіоастрономічного інституту НАН України, Годдардівського інституту космічних досліджень НАСА (США).

Проф. Д. Ф. ЛУПІШКО, провідний науковий співробітник НДІ астрономії Харківського університету: «Неоціненний плюс цієї роботи в тому, що всі документи на здобуття премії подавалися від імені саме Харківського університету, хоча наших науковців серед авторів троє: Ірина Миколаївна БЕЛЬСЬКА, провідний науковий співробітник, Вадим Григорович КАЙДАШ, старший науковий співробітник, та я. Тема роботи: «Розвиток теоретичних основ, розробка та застосування поляриметричних методів і апаратури для дистанційного зондування об’єктів Сонячної системи наземними та аерокосмічними засобами». Історія почалася… Історія цих наукових досліджень почалася насправді років зо п’ятдесят тому, адже вже у 60-х роках двадцятого століття були надруковані перші публікації, присвячені розробці поляриметричних методик досліджень. Цей метод і раніше використовувався в астрофізиці. Але по відношенню до тіл Сонячної системи його було досить важко застосувати. Адже інтерпретація була дуже складна, теорія була розвинена слабко. Наш колектив вдало спрацював. Кримські фахівці розробляли теорію методу і апаратуру для спостережень. Науковці з Радіоастрономічного інституту розробляли теорію розсіювання світла і поляризації світла при відбитті від жорстких поверхонь. А ми в Харкові, а також наші київські колеги, проводили спостереження».

В рамках згаданих досліджень науковці спостерігали такі тіла Сонячної системи: Меркурій, Місяць, Марс, астероїди, комети, супутники, тіла поясу Койпера. Ці тіла спостерігались на різних телескопах всього світу. Наприклад, астероїди наукова команда спостерігала на 16-ти телескопах в Чилі, Аргентині, Італії, США. Всі спостереження проводили у тісній співпраці з іноземними спеціалістами, українські поляритологи вперше попрацювали на космічному американському телескопі Хаббла, який знаходиться на земній орбіті. 70% всієї існуючої у світі інформації про астероїди та комети за поляриметричними спостереженнями отримали саме українські науковці. Таким чином, українські дослідники створили банк поляриметричних данних для астероїдів та комет, якими користуються у всьому світі.
Проф. Д. Ф. ЛУПІШКО: «Після того, як ми показали світові, що поляриметричні методи дослідження дають більше інформації про космічні тіла у порівнянні з іншими методами, такі дослідження стали популярними і в Аргентині, Японії, Італії, Франції. Загалом, вони мали великий світовий резонанс».
ДЕРЖПРЕМІЯ-2010
Два роки тому науковці, які займалися поляриметричними дослідженнями і бачили їх переваги, вирішили подати розробки на здобуття Державної премії України. У березні 2009 колектив авторів подав усі необхідні документи. Робота була нестандартною, до неї було включено близько трьохсот публікацій. Проф. Д. Ф. ЛУПІШКО: «У нас був дуже високий імпакт-фактор роботи (індекс цитування – ред.) – близько двох тисяч цитувань… Але того року дослідження не були відзначені.
Ця «умовна» невдача, була насправді нічим іншим, як звичайною «науковою чергою», яка дозволяє кожній роботі пройти тест на випробування часом. Подали свій проект удруге у 2010 р. Влітку 2010 р. світ побачила монографія англійською мовою «Дистанційне зондування об’єктів Сонячної системи поляриметричними засобами», наприкінці літа вона була опублікована в мережі Інтернет у вільному доступі, а вже в жовтні її скачали понад тисячу зацікавлених. Науковці отримали грамоту від Міжнародної академії астронавтики за кращу монографію з фундаментальних наук.
Проф. Д. Ф. ЛУПІШКО: «За положенням про Держпремії Президент мав у листопаді підписати всі необхідні папери, а в грудні вручити Держпремії. Але тут минає листопад, грудень, і ніхто нічого не каже. У пресі з’являються публікації про те, що вперше за сорок років існування премії виникла така дивна і невмотивована ситуація. Але згодом виявляється, що у цій «унікальній» ситуації були замішані високопосадовці, бо в авторські колективи деяких робіт, особливо з економіки, подописували імена чиновників, депутатів, в якості «пробивної» сили. Саме тому вручення грошової премії перенеслося, а з переліку нагороджених Держпреміями Президент вилучив аж 32 особи. Нагородили нас до Днів науки, у травні. А пам’ятні знаки та диплом лауреатів науковці отримали лише зараз, наприкінці 2011 р.»


А. ЧАЛКО, наш спецкор.